Бої за Бахмут стають дедалі запеклішими: ексклюзивний репортаж з передової [ Редагувати ]

Бої за Бахмут стають дедалі запеклішими. Артилерія - і наша, і ворожа - там майже не замовкає. Російські окупанти не шкодують ні самого міста, ні навколишніх сіл - розносять усе довкола на друзки. Прагнуть взяти під вогневий контроль і трасу Костянтинівка-Бахмут. Тому навіть шлях до міста-фортеці зараз украй небезпечний! Матеріал з передової - Станіслава Кухарчука. 

Ось так… нові й нові сили підтягуються до Бахмута, щоби стримувати російську навалу. Траса Костянтинівка-Бахмут - постійно під ворожими обстрілами. На узбіччях - безліч згорілих машин. Аби вижити, тут треба рухатись із максимальною швидкістю.

Новий рік у місті-фортеці почався зі штурмів та обстрілів. Бахмут - тепер це суцільна руїна. Росіяни розбили навіть його історичний центр. Вуличні бої зараз точаться на околицях міста - українські воїни неймовірними зусиллями намагаються втримати оборону. 

Дмитро ні на хвилину не відходить від рації - його батарея самохідних гармат прикриває нашу піхоту у передмісті Бахмута. Досвідченого офіцера шокує кровожерливість та безжальність росіян навіть до своїх солдатів, адже взяти місто вони намагаються, не шкодуючи живої сили…

Дмитро - військовослужбовець Збройних сил України:

Якщо літом ми працювали ..ну пріоритетом - це зазвичай якась бронетехніка була, а зараз - це жива сила. Тому, що противник техніку вже не використовує, так, як літом було.

Ствол цієї самохідної артилерійської установки не встигає охолонути, як знову лунає наказ - до бою! Артилеристи використовують виключно уламково-фугасні снаряди, адже ціль - ворожа піхота.

Українські артилеристи зараз працюють на мінімально короткі дистанції, як для САУ. Та бережуть боєкомплект. Снаряди 122-го калібру - в дефіциті. Тут вони переважно трофейні чи отримані від західних партнерів. Боєприпасів українського виробництва - вкрай мало. А тому - точність і ще раз точність, каже Степан. Боєць ділиться найбільшим страхом артилериста на війні - випадково влучити по своїх.

Степан - військовослужбовець Збройних сил України:

Оце найбільше. Ми навіть боїмося навіть більше.. от коли снаряди прилітають близько там біля нас і розриви - то ми так. Але коли говорять, що близько піхота - 50-100 метрів, наша піхота від їхньої… то тоді дуже все перевіряєм.

Українська артилерія - для росіян пріоритетна ціль. На машині Степана вже є сліди ворожого полювання. Тому, відстрілявшись, розрахунок одразу прямує в укриття - ворожі безпілотники постійно чатують у небі над Бахмутом. 

А наші піхотинці продовжують працювати навіть під обстрілами. Адже росіяни постійно штурмують. І щоб стримати ворожий наступ, потрібно не відступати ні на крок і мати потужну підтримку артилерії.