На Рівненщині провели футбольний турнір на честь загиблого Героя [ Редагувати ]
Змагання на честь полеглого героя. На Рівненщині для дітей влаштували турнір імені загиблого захисника Богдана Семенчука. Заснували його батьки Героя. Їхній син грав за районні та обласні команди й здобув чимало кубків і спортивних нагород. На війну пішов добровольцем. Записався у військо в перші дні вторгнення. Свій останній бій дав окупантам у березні 2022 року на Херсонщині. Цим врятував півтора десятка побратимів. Як шанують подвиг Героя в його рідному Березному - дивіться у сюжеті.
Цей прапор в пам'ять про мого сина. Його побратими залишили свої підписи вже після того, як Богдан загинув.
Син пані Алли загинув два роки тому в боях на Херсонщині. Він пішов на фронт добровольцем. Свій останній бій дав окупантам неподалік села Свободне, розповідає боєць на позивний "Тренер". Каже, якби не Богдан, він вже не стояв би перед нами. Тією ціною власного життя врятував з десяток побратимів.
Олександр Білера, побратим Богдана Семенчука:
Вийшло три БМП на нашу групу невелику. Один БМП ми підпалили. Богдан залишився з кулеметом прикривати групу. Вечоріло, і вогневу точку Богдана вони замітили і весь вогонь перенесли на нього. Він єдиний остався прикривати групу. І один з кулеметів з БТР попали калібром 12,7 прямо в Богдана. Так Богдан залишився там. Вічна слава Герою.
Аби пам'ять про сина жила, в його рідному Березному батьки Богдана організували турнір з футболу.
Алла Семенчук, мати Богдана Семенчука:
Ідея виникла невипадково, тому що в цивільному житті футбол був невіддільною частиною його життя. Він безмежно любив футбол. Це стимул для дітей, я бачу просто в цих дітях свого Богдана, як він починав з маленького, з малих років свого життя, грати у футбол.
У цій спортивній залі місцевого ліцею, де нині змагають діти, якраз перед початком повномасштабного вторгнення Богдан теж грав. У футболі - з восьми років. Його тренер каже, Богдан не любив програвати. Те, що він, як і його батько, став на захист України - нікого не здивувало.
Богдан Рудик, тренер Богдана Семенчука:
Він був завжди лідером команди, капітаном команди. Тобто в найтяжчі моменти для команди він підтримував гравців і проявляв свій характер. Це допомагало завжди команду налаштувати і дати ще останній бій.
Участь у турнірі взяло дванадцять команд. Дводенні ігри провели серед учнів ліцеїв Березнівської громади.
Богдан Рудик, тренер Богдана Семенчука:
Ми дякуємо батькам, які теж нам допомагають. Ми не тільки згадуємо Богдана, а й дозволяємо діткам брати участь в турнірі, отримувати медалі. Не думати про сьогоднішній час, про сьогоднішню війну, а більше займатися спортом.
Усі витрати з організації та проведення турніру взяли на себе батьки. Для переможців вони закупили та вручили медалі, кубки та цінні призи.
Це вже другий футбольний турнір, який провели батьки бійця у пам'ять про єдиного сина. Перший, для дорослих команд, відбувся торік улітку - у день, коли Богдану мало б виповнитися тридцять. Цей - до другої річниці з дня загибелі Героя. Йому тепер назавжди 28. Алла Ростиславівна хоче, аби всі пам'ятали його життєрадісним. Таким як на світлині, де її Богдан тримає свій останній виграний кубок.
Алла Семенчук, мати Богдана Семенчука:
Він у наших серцях назавжди. Дякуючи їм, ми маємо зараз можливість, щоби дітки займалися в цьому залі. Поки ми живемо, цей турнір буде в нашій громаді.
Турнір на честь Богдана Семенчука буде традиційним. Проводитимуть його щороку в день загибелі Героя. Він тепер для кожного березнівського футболіста став янголом спорту. А ще мама героя мріє, аби прийдешні змагання були вже в мирній Україні.
Алла Семенчук, мати Богдана Семенчука:
Наша основна перемога - це перемога на полі бою.
