Найкривавіший тиждень: бойовики активізувалися у всіх напрямках [ Редагувати ]

Найкривавіший тиждень із початку року на Донбасі. Обстріли - щодня. І дуже підступні. Руслан Смєщук - далі про те, де на фронті найгарячіше.

Цей тиждень на передовій видався найкривавішим від початку року. Восьмого березня в районе селища Опитного - це біля Донецького аеропорту - бойовики із протитанкового комплексу підбивають вантажівку ЗСУ. Один військовий гине, ще трое зазнають поранень. 

Дев'яте березня. Гнутове, це вже Маріупольский напрямок. Там за допомогою дрону, бойовики з повітря закидують медичний автомобіль гранатами. Лише дивом ніхто з військових не постраждав.  ПРЕХОД

Передові позиціїї в Мар’їнці - це теж Маріупольский напрямок.

"Вони почали активніше працювати, виманюють, снайпера працюють  підходять групами малими. Як це відбувається, вдень вночі? - І вдень і вночі" .- говорить Андрій, військовослужбовець Збройних сил України.

Спочатку тут бойовики підпалили очерет і траву від чого мало не зайнялися будинки біля лінії зіткнення, а потім під звуки гучного бою, тут довелося закривати школу та евакуювати дітей.

"Вони постійно зі стрілецької зброї атакують, буває з підствольних гранатометів прилітає. Хочуть щоб ми велись на їхні провокації і в той момент працюють снайпери, отака їхня тактика", - говорить "Койот", військовослужбовець ЗСУ.

Десяте березня. Район Донецького аеропорту, селище Піски. Ще одне влучення протитанкового комплексу бойовиків по армійській вантажівці. Двоє армійців загинули, ще вісім - зазнали поранень.  К-з-к: Після цього зав"язується бій - які чули навіть у доволі віддаленій Авдіївці.

"Это было в стороне Песок. В каком часу не помню, потому что это так постоянно, не обращаешь внимания. Это днем было", - говорить Олександр, житель Авдіївки.

Напрямок для журналістів закривають, а в районі Донецька зав’язуються бої. На горизонті - вибухи. Того ж дня гине ще один військовий, а один отримує поранення.

Це прифронтова Авдіївка, так звана Стара Авдіївка, тобто та частина міста що впритул наближена до лінії зіткнення. І на цьому тижні тут відбувається загострення. Містяни кожного дня чують вибухи снарядів та мін десь там на позиціях. І навіть зараз коли ми тут працюємо серед білого дня щось прилітає по тих позиціях.

"Мы уже привыкли. Что делаем? Дома Сидим. Меньше на улицу выходим. И все", - говорить Віталій, житель Авдіївки.

У Старій Авдіївці  - районі із приватною забудовою - майже немає будинків, парканів та дахів, які б не мали слідів влучання зброї різних калібрів. Багато хат - покинуті, їхні власники втекли від війни. Ті хто лишився, живуть в особливій реальності.

"Продукты конечно есть, крупи на несколько месяцев, медикаменты естественно, у всех аптечки обязательно. Телефоны постоянно заряжены - это мы научены еще с прошлых лет. Потому что у нас со связью и так тут не важно, а было вот свет отключат, и нет связи, нет ничего", - говорить Марина, жителька Авдіївки.

Періодично на горизонті вибухають снаряди та міни. Та місцеві на це просто не зважають.

"А так, если вот уже сильно громко, то мы начинаем прятаться. Если как сегодня - где-то вот там это еще не страшно, никак мы не реагируем. Идем вот и идем. А вот если бы где-то тут упало, мы бы уже бежали домой, и с вами бы тут не стояли", - говорить Марина, жителька Авдіївки.

"Та ну это далеко еще, а тут когда начинается, летает, туда вон на ту часть на эту".

Далеко за тутешніми нормами це за кілька кілометрів. Або навіть і за кілька вулиць. Близько - це вже по твоїй вулиці чи подвір'ю.

"Некогда обращать внимание - нужно чем-то заниматься, весна пришла. Был ранен, спал вот здесь возле окошка. В спальне. Залетело", - говорить Денис Вікторович, житель Авдіївки.

Під вогнем бойовиків опинилися кілька прифронтових селищ. Кулі та шрапнель били по хатах. І на цьому ж тижні, кореспонденти різних каналів та масс-медіа звернулися до президента. Адже в умовах загострення - воєнкорам просто не дають працювати на деяких ділянках передової.

Політика висвітлення війни, останнім часом змінилася і ми журналісти, які працюють на війні просимо вас, Пане президенте, у будь-якій зручній формі пояснити, чому нам часто забороняють працювати на передовій без вагомих на то причин".