Коли в Україні легалізують носіння зброї [ Редагувати ]
Гонка приватних озброєнь. Українці все менше сподіваються на захист правоохоронних органів і все більше... роблять ставку на власний захист. Тільки уявіть це - вже кожний десятий в державі - зі своєю зброєю. Тож, якими наслідками це загрожує і скільки нелегальних стволів на руках?
Величезні арсенали!
Ігор Клименко, голова НПУ:
Гранати, міни, тротилові шашки та майже п'ять тисяч набоїв різного калібру.
А ще - вогнепальна зброя - нарізна, гладкоствольна і різного калібру. І вся - нелегальна і... доступна.
Це все давно перетворилося на бізнес-процес.
Купити зброю непросто. Але, якщо почати питати, то не складно.
І як результат - з'ясовування стосунків з "вогнепалами".
Прозевал я, стрелять начали уже. А я чуть-чуть, тихо, тихо.
Бандитські розбірки зранку, посеред вулиці.
Чому подібне стає буденністю? А українські вулиці нагадують Чикаго тридцятих?
Ситуація навіть загрозлива для тих, хто контролює цей ринок.
А хто ж контролює зброю в Україні? Чи потрібно її легалізувати?
Олександр дістає чохол (схожий наче на ракетку з тенісу).
В певному сенсі - це ракетка. Був рекетиром! - Не слухайте його!
Зі своїми друзями пан Олександр приїхав у тир. До стрільб залишається кілька хвилин:
Зброю Олександр та його товариші збирають у спеціально відведеному місці. Поки на майданчику виставляють мішені, розглядаємо арсенал.
Це система АК - "Калашніков". Всі більш-менш з ним знайомі. Це в калібрі 7,62. Ця система - в народі більш знана як М-16.
І все це офіційно - мисливська зброя. І на кожен "ствол" потрібен ось такий дозвіл.
Олександр Поляк, юрист:
Проходиш медкомісію, отримуєш відповідні довідки, заповнюєш заяву, подаєш в дозвільну систему. І протягом місяця отримуєш дозвіл на придбання.
Потім ідете в магазин, обираєте рушницю і з відповідним документом - у поліцію. Там зброю реєструють і відстрілюють для зразків гільз і куль. І такої легальної зброї в українців...
Георгій Учайкін, голова наглядової ради ВГО "Українська асоціація власників зброї":
Десь мільйона до двох на руках. Десь приблизно 4 з половиною мільйона одиниць в Україні незареєстрованої зброї.
Тобто мало не кожен десятий українець має "сірий" ствол. І все через мізерний контроль і великий попит.
Георгій Учайкін, голова наглядової ради ВГО "Українська асоціація власників зброї":
Ми бачимо те, як цей попит задовольняє "чорний" ринок. Кількість використання зареєстрованої зброї під час злочинів - вона мізерна.
Відповідно, й розкриття злочинів - на такому ж рівні. Звідки взагалі в Україні з'являється нелегальна зброя?
Євген Крапивін, юрист, експерт Центру політико-правових реформ:
Це міжнародний ринок зброї, коли просто через кордон з Росією та Білорусією, там де контроль не такий сильний, як з Євросоюзом. Коли просто ввозиться зброя для продажу, і вона якби тече з усього світу, з середньої Азії.
Або ж з місць не настільки віддалених...
Євген Крапивін, юрист, експерт Центру політико-правових реформ:
Це склади Збройних сил України. Тобто через корупційні шляхи певна частина зброї продається, певна частина зброї крадеться.
А потім її продають... навіть через інтернет! Ці фото з такого сайту. Це, приміром, пістолет Макарова. Зброю продавали разом з набоями за 750 доларів. Зараз сайт заблокований. Та знаходимо інший портал. Уже без "прейскуранта", але з асортиментом. Залишаєте свій телефон, @-мейл, бажаний комплект... І вам зателефонують.
Євген Крапивін, юрист, експерт Центру політико-правових реформ:
Автомат Калашнікова, це зазвичай береться за еталон. Коштує трохи більше, ніж тисяча доларів. Дешевше йдуть пістолети різних марок. Це може сягати 500 доларів, залежно від стану.
Ще один "постачальник" чорного ринку - фронт. Раніше зброї можна було позбутися, уникнувши відповідальності, під час "місячників добровільної здачі зброї" в поліції. Але торік до поліції принесли "аж"...
Віталія Грохольська, начальник відділу комунікації Головного управління поліції в Київській області:
700 одиниць зброї та боєприпасів. Люди перестали приносити зброю, зокрема останнім часом коли в нашій країні на Сході Бойовий конфлікт.
Єдиний вихід хоч якось вивести "вогнепали" з тіні - ухвалити закон. Зараз усе, що стосується зброї у "цивільних", регулюється лише підзаконним актом. "Коротким стволом" можуть володіти лише силовики. Або ж власники нагородної зброї. Довгим - лише мисливці.
Георгій Учайкін, голова наглядової ради ВГО "Українська асоціація власників зброї":
Має бути закон, який чітко пропише: хто, з якого віку, після якого навчання, за яких екзаменів може володіти, яка на нього покладається відповідальність. Ми єдині, хто залишився у Європі, хто не має свого закону.
І - не лише в Європі.
А тут, у Сполучених Штатах, купити зброю взагалі не проблема. На руках у жителів країни станом на тепер… 400 мільйонів рушниць і пістолетів - і це при населенні у 330 мільйонів. Тобто зброї більше, ніж людей. Її скуповують ось у таких величезних шопінг-молах - умовно кажучи, "збройних супермаркетах". Ходімо, подивимось, як там усе влаштовано.
Арсенал - на кілька поверхів. Зброя - на будь-який смак і гаманець. Пістолети і рушниці прикріплені до стелажів, але всі можна взяти й роздивитися. Якщо цікавишся - продавець детально покаже, як користуватися. На стіні оголошення: ти маєш бути старше 21 року. І це базове американське правило. Щоправда, в частині штатів зробили виняток. І продадуть мисливську рушницю (але не пістолет) і 18-річним. А десь узагалі немає вікових обмежень. Формальностей теж небагато. Ось так купують зброю у Вірджинії.
Маєте показати мені документ, що ви живете у штаті Вірджинія, і заповнити ось тут пів сторінки, а решту я сама заповню.
Від тебе - мінімум інформації (домашня адреса, місце роботи і... підпис). Деякі штати зобов'язують покупця пройти курс навчання, але у Вірджинії - ліберальніші. У певних містах обов'язкова перевірка майбутніх покупців по федеральній базі (на психічні розлади або судимість). І це - все.
Скотт Дженкінс, шериф, який підтримує вільний обіг зброї:
Полювання, спортивна стрільба, культ зброї в цілому - це частина нашої культури. І про це має пам'ятати будь-який політик, який пише для нас закони.
Логіка шерифа - якщо посилити контроль і формальності, люди підуть на "чорний" ринок. А так хоча б є розуміння, кому належить зброя. Але будь-які спроби "закрутити гайки" (а вони з'являються щоразу після масових розстрілів) люди сприймають агресивно. Біля Капітолія - часто демонстрації незадоволених. Америка - приклад крайнього лібералізму щодо зброї. Але в Україну її досвід перенести не реально.
Бо головна проблема українських реалій, - навіть якщо закон про легалізацію ухвалять, - чи будуть дотримуватися всіх його вимог?