Володимир Зеленський висловив співчуття родині Євгенія Марчука [ Редагувати ]
Навчався у педагогічному, працював у КДБ
Державний діяч, перший голова Служби безпеки, четвертий прем'єр України, а ще міністр оборони та секретар РНБО. Сьогодні перестало битися серце людини-епохи, Євгена Марчука! Він помер на 81 році життя від ускладнень після ковіду. Прощання з Євгеном Марчуком - попередньо відбудеться у суботу в Будинку офіцерів. Про людину з президентськими амбіціями, яка творила новітню історію України - далі у сюжеті.
За освітою вчитель української, за покликанням політик, з кар'єрою тривалістю у життя. Євген Марчук народився на Кіровоградщині, у родині колгоспників. Навчався у педагогічному, хоч за фахом не пропрацював ні дня. Отримавши диплом влаштувався оперуповноваженим обласного управління КДБ.
У спецслужбах УРСР, а потім у незалежній Україні пропрацював більш як 30 років. Так, у 1991 - очолив новостворену Службу Безпеки України. А в 1995 посів крісло керівника Кабінету Міністрів. Далі було депутатство і головування Міноборони - у розпал протистояння України та Росії, щодо острова Тузли.
Євген Марчук, генерал армії, голова Служби безпеки України (1991-1994):
Тоді вдалося, з величезним трудом, пропускаю деталі - пройти цю кризу, коли ми були дуже близько до того, що воєнний конфлікт міг спалахнути.
Останні кілька років життя Євген Марчук присвятив роботі у секторі оборони. Був представником України у підгрупі з питань безпеки Контактної групи у Мінську, а у 2018 він замінив Леоніда Кучму і очолив ці переговори.
В одному з інтерв`ю політик зізнався, що шкодує про те, що не став президентом. Із життя Євген Марчук пішов - через ускладнення коронавірусу, яким перехворів цьогоріч.
Співчуття родині Євгенія Марчука висловив президент Володимир Зеленський. Досвід політика, він - назвав неоціненним для України.
Володимир Зеленський, президент України:
Не стало генерала Євгена Марчука. Усе своє життя він присвятив захисту національних інтересів України. Завдяки, зокрема, його зусиллям у ТКГ на Донбасі був встановлений режим тиші, що зберігається дотепер. Його досвід - неоціненний.
