В Україні хочуть обмежити надходження іноземної продукції [ Редагувати ]

"Українізувати" держзакупівлі. В Україні хочуть обмежити надходження іноземної продукції. Якої саме? І як це вплине на економіку? Розкажуть наші кореспонденти.

600 мільярдів гривень. Стільки щороку Україна витрачає на проведення публічних закупівель. І все це - гроші платників податків. І майже 40 відсотків від них йде... за кордон. У парламенті вирішили: це змінити, і збільшити частку української складової у машинобудуванні.

Дмитро Кисилевський, народний депутат, співавтор закону:

Ми цим законопроектом кажемо, що якщо ти хочеш постачати українській державі за гроші платників податків будь-які товари - будь ласка, будуй виробництво в Україні, наймай на роботу українських громадян, використовуй українських виробників в своїх ланцюгах поставок, ланцюгах доданої вартості і тоді українська держава з радістю у тебе купить, тому що частина українських грошей буде працювати в Україні.

Ідеологія проста: бюджетні кошти на замовлення продукції йдуть українським, а не закордонним підприємствам. Держава вимагатиме вітчизняної складової при купівлі п'яти категорій: міського, залізничного транспорту, комунальної техніки, енергетичного та аерокосмічного машинобудування.

Дмитро Кисилевський, народний депутат, співавтор закону:

У середньо-строковій перспективі ми отримаємо біля 4 відсотків зростання ВВП, біля 8 відсотків податкових надходжень, ми збережемо 200 тисяч існуючих робочих місць в машинобудуванні і ми створимо біля 60 тисяч нових робочих місць.

Такі наміри підтримали підприємці з усіх областей України. На підтвердження у Федерації роботодавців навіть підписи зібрали - за нововведення виступають 150 тисяч працівників різних компаній.

Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України:

Це сигнал того, що український бізнес, українські працівники підтримують 3739. Тому що всі розуміють, що сьогодні локалізація в Україні і головна мета цього законопроекту - це збільшення робочих місць, збільшення виробництва, збільшення інвестицій і як наслідок - збільшення заробітніх плат і збільшення споживчого ринку.

У разі ухвалення закону його вимоги діятимуть і на компанії з країн, які не є підписантами угоди СОТ про публічні закупівлі. А це Китай, Білорусь і Туреччина.

Ігор Гольченко, віцепрезидент Союзу хіміків України:

Это фактически шаг государства, который дает гарантии отечественному бизнесу, гарантии права работать на своей земле. Это фундаментальный системный шаг по защите национального производителя. На ряду с другими механизмами - антидемпенги, специальные меры. Но именно закон о локализации - это тот базис, в котором можно говорить о защите производителя.

І вдалі приклади такого захисту в Україні є. Зокрема, у хімічній промисловості. Так, чиновники допомогли вітчизняному виробнику добрив, обмеживши імпорт.

Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF:

Сейчас существенно усиливается роль отечественного производителя. На примере химпрома я скажу, что если бы у Украины не было такого сильного химпрома, не был бы решен вопрос продовольственной безопасности. В мире существенно ужесточается конкуренция между различными юрисдикциями. И правительства, и парламенты стран должны думать о том, как первую очередь защитить своего производителя.

Що ж до законопроекту про локалізацію - нардепи планують розглянути його вже завтра.