260 днів під активними обстрілами провело село Лимани: як виживають люди [ Редагувати ]

260 днів під активними обстрілами провело село Лимани. До позицій орків залишалось близько 10 кілометрів. Щодня рашисти гатили по критичній інфраструктурі та житлових будинках, не залишаючи місцевим шансів на виживання. Утім, після звільнення Херсона, у Лиманах все , що було зруйновано потроху відроджується. Подробиці - у сюжеті Наталі Сінченко.

Наталя Панашій, староста села Лимани:

Людей у нас добавилось. Більше уже чим 1000 населення. Ми отримали 1200 хлібин. Але даємо 1 хлібину, де 1 людина проживає, а там. де велика сім'я, 2 даємо. І так вівторок, четвер і суботу.

Староста Наталя Панашій роздає односельцям гуманітарний хліб. Лиманці зібралися біля машини з причіпом і охоче розповідають, як нині живуть.

Галина та Любов - жительки села Лимани:

Буває, що періодично немає свєту. Ну зв'язок, як дали інтернет, то появляється, то нє.. Ну магазини, сейчас есть виїздна торгівля, все наладується потрохи, аби тільки не гупало. А до цього як було ? Ой, до цього було дуже страшно. І в магазинах нічого не було, не привозили… і ховалися, і плакали , і тікали і не знали, що робить. Да не знали , що робить. Таке страшне було.

Пані Віра не виїжджала із села ні на день. Півроку, каже, просиділи в погрібі. 

Віра, жителька села Лимани:

Сначала просинались, тікали, бо стріляли орки, а потім з вечора залазили туди і до утра там ночували … У мене в соседа упала ракета, згоріла повністю хата. А у нас пошкоджено було і криша, і вікна повилітали, і сарай, і все побито. 

Гатити по Лиманах росіяни почали у квітні. Чи не найперше поцілили у будівлю сільради.

Наталя Панашій - староста села Лимани:

Прям величезні вирви були тут. Тут потім посадили квіти, в дугу в нас теж з квітами, щоб воно нічого не нагадувало і воно попало прям в приймальню в стіну. Між приймальною і між моїм кабінетом. Ну щоб Ви зрозуміли, ось ті бочки,то у нас були старі печі, цій будівлі вже більше 250 років.

Наталя Сінченко, кореспондентка:

Сцена біля сільської ради, була раніше місцем поломництва місцевих талантів. Наразі воно перетворилося на сито через російські обстріли, а на місцях, де завжди сиділи глядачі, там завжди було людно - тепер тут стоять коробки з одягом.

А далі рашисти обстрілювали школу, церкву, людські будинки.

Раїса, жителька села Лимани:

Я була в епіцентрі. Туди і туди ракета. Станеш ось так, зігнешся, а секунда і все. Хату рознесло. Все одно живу. Нікуди не виїжджала. Оті зелені ракети. Десь видно на дереві держалася, а вечері упало. І рознесло все. Ну нічого,жива осталась. Все живе на дворі, а все потихеньку восстановим.

Хати відновити можна, але не людські життя. Рашистські снаряди вбили декількох селян. 

Віра, жителька села Лимани:

По нашій вулиці. На вулиці Больничей, там недалеко від мене погиб чоловік, на нього прям упав снаряд і погиб. І в центрі Трифимівна - раніше директор школи була, теж погибла і соседа зятя. Також від осколків погиб. Як раз люди спускались у підвал. 

Та нини село відроджується. Повертаються люди. Пан Валерій - місцевий підприємець - вже знову у Лиманах.

Валерій, підприємець:

Ми виїжджали, бо у нас була проблема з нашою хатою. У нас трошки побило. І було як всі. Прийшлося 50-60 процентів виїжджать, бо було важко, а тепер. Ми вже дома.

Чоловік займається виїзною торгівлею, тож почав повернувся до роботи. 

Валерій, підприємець:

Стараємся, чим можем. Допомагаємо людям. Десь можем і гуманітарку зробить. Всмисле і дать, де можем дешевше, і подарить. Можем по разному. Так в цій громаді ми і виживаємо. 

У Лиманах відчинилися пошта та крамниці. Працює навіть місцева бібліотека.

Тетяна Кривдюк, працівниця бібліотеки:

Я тільки недавно вийшла на роботу, то у війну люди приходили, то брали книжки. І люди і зараз приходять, і хочуть нової літератури… Зараз більше стало таких, у нас зараз немає світла, наші пенсіонери хочуть більше читати і пресу, і книжки дітям беруть.

Потрохи люди лагодять оселі. За підрахунками старостату, ворожі обстріли у Лиманах зруйнували близько 700 будівель.

Наталя Панашій - староста села Лимани:

В основному це у людей побито вікна, шифер. Там, де жителів не було, хто своєчасно не понакривав - попадали потолки, багато. Десь відсотків 20 таких складних пошкоджень. Більше ніж 50 відсотків - це такі середні ступені пошкодження. Є 12 будинків, які повністю не придатні для проживання взагалі. Ну жителі повертаються. Це наша країна. Вона має бути.