Бізнес і генератори: як підприємці налагоджують роботу в умовах блекаутів? [ Редагувати ]
Лише 40% українських підприємств продовжують працювати на повну потужність в умовах війни та блекаутів. Решті доводиться пристосовуватися, підлаштовуючись під реалії.
Кому і як це вдається? Розпитала підприємців про роботу під час війни Олена Логінова.
Олена Логінова, кореспондентка:
Зараз в Києві працюють автономні енергонезалежні кав'ярні. В яких у будь-який момент коли немає світла можна взяти теплої кави та навіть зарядити свої гаджети. Доброго дня. Можна мені, будь ласка, каву і чи можу я зарядити у вас свій мобільний телефон? Дякую. Як же вони працюють? Зараз ми вам розкажемо.
Це маленьке приміщення ще рік тому було кабінетом бухгалтерії. Зрештою, і власник цієї кав'ярні ще рік тому - займався іншим. Туризмом. Та під час війни - людям не до подорожей. Тож Ярослав - відкрив кафе.
Ярослав Ємельяненко, власник кав'ярні:
Щоб зберегти саме колектив, щоб вони щось робили в офісі, виходили з укриттів комунікували, спілкувались.
А далі - нові виклики. Блекаути та відключення світла. Аби зберегти кав'ярню, довелося зробити її - енергонезалежною. І перетворити - на пункт незламності!
Катерина Асламова, працівниця кав'ярні:
Коли немає світла у багатьох випадках люди приходять як до якоїсь цивілізації, можливості поспілкуватися, підзарядитися - власне зараз, як ви бачите, в нас тут стоять павербанки на зарядці і звісно, коли світла немає їх стає набагато більше.
Акумулятори, інвертор, проводка, генератор... Енергонезалежність коштує дорого! Ярослав каже: система безперебійного живлення обійшлася у майже стільки ж, скільки коштує сама кав'ярня. Лише один акумулятор вартує від 4.5 тисяч грн, а їх потрібно щонайменше - чотири...
В нас встановлена акумуляторна система з інвертором, який перетворює 12 вольт з акумуляторів на 220 від якого працює все це обладнання, окрім звісно пічки, яка просто не витягує таку потужність. Тому у нас встановлений балон із газом і звичайна плитка на якій ми і готуємо цю каву.
Ось так і готують каву, коли немає світла. Заварюють в турці - вручну на плитці із газовим балоном. Заправляють його раз на два тижні. І обходиться це у 600 грн. Генератор теж є. Але його включають, лише коли - "сідають" акумулятори. Бо...
Ярослав Ємельяненко, власник кав'ярні:
... дуже дорого навіть елементарно по заправці генератора, тому що одна година роботи генератора обходиться мінімум 65 грн.
Тож про прибутки зараз мови нема - аби в нуль вийти.
Хоча б продовжити функціонувати, протриматися трошки до тих пір поки Україна не переможе.
"Протриматися" - це мета, яку ставить перед собою більшість представників мікробізнесу в Україні, кажуть експерти. Нестача ринків збуту та нових замовлень, брак коштів на розвиток, зростання цін на сировину, питання логістики та безпеки - все це основні проблеми, з якими зараз зтикають підприємці. І це неодмінно позначається і на обсягах виробництва і на прибутках.
Ілля Несходовський, економічний експерт:
В середньому десь 20% вони скоротили свій робочий час, хтось скоротив більше ніж на 25%, деякі більше ніж на 50% - це означає, що підприємство в цей момент не працює, не продає свою продукцію, отже й обороти у них відповідно скоротилися.
Оксана Миронько, керівниця департаменту комунікації Європейської Бізнес Асоціації України:
Бізнес досить суттєво похитнувся і особливо мікробізнес, у якого запаси міцності зрозуміло, що не такі великі, як у великих компаній. Продовжують працювати в повному обсязі десь 39% бізнесів, десь 50% компаній працюють з певними обмеженнями та 11% компаній довелося все ж таки закритися.
Більшість з цих труднощів відчула на собі й наші наступна героїня.
Олена Логінова, кореспондентка:
А як щодо булочки чи кексу до кави? Завітаємо в пекарню.
Робота в пані Ірини у розпалі. Вона змащує яєчним білком плетінки із солодкою начинкою перед тим, як поставити їх в духовку. Жінка разом із сім'єю переїхала до Києва з Нової Каховки. В столиці почала все з нуля. Орендувала - пекарню. Випікає хліб, пиріжки, кекси, самсу. І звісно, все за графіком відключень електрики:
Ірина Макуха, пекар:
Коли світло є я намагаюсь дуже швидко все спекти, бо якщо світло вимкнуть, то тісто зіпсується, то в мене є три години максимум, щоб його врятувати.
Так і пристосовується. Зрештою, як і всі українці. Акумуляторів чи генераторів, як Ярослав, Ірина не купує. Дорого.
Мало його купити, його треба обслуговувати, його треба заправляти, його треба десь зберігати. Якщо в мене були б гроші на те, щоб купити генератор, мені б було доцільніше просто зиму жити на ці гроші й не працювати, бо цей обсяг продукції, що ми виробляємо, він не окупиться.
Бо ж і покупців стало менше.
Ірина Макуха, пекар:
От в день ми випікали мішок муки, переробляли, а зараз я випікаю максимум дев'ять кілограмів. А мішок 25, не 50 кілограмів.
Цифри на цінниках - поки не переписували. Бо в людей і так - грошей нема.
Криза у бізнесу - проблеми в державі. Бо комусь треба платити податки та давати робочі місця. Тому програми підтримки малого бізнесу працюють від початку війни.
Ілля Несходовський, економічний експерт:
Майже спочатку війни, малий бізнес... Для нього були скасування сплати Єдиного податку і Єдиного соціального внеску для себе, отже таким чином це дало можливість відповідно бізнесу забезпечити менше витрат і відповідно зосередитися безпосередньо на тому, щоб продовжувати працювати, давати робочі місця.
Також зараз вже запроваджено спрощену систему закупки генераторів із-за кордону. І це дає близько 30% економії.
Ілля Несходовський, економічний експерт:
На цей час електрогенератори, а також інше подібне обладнання скасовані відповідно митні платежі, коли вони ввозяться із-за кордону.
За програмою пільгового кредитування 5-7-9% видано понад 19 тисяч кредитів. На загальну суму - майже 80 млрд грн. Мінус програми - обмежена кількість таких кредитів.
Та попри все, експерти наголошують, українські підприємці продовжують "боротися", підтримувати державу та своїх працівників.
Оксана Миронько, керівниця департаменту комунікації Європейської Бізнес Асоціації України:
Бізнес продовжує підтримувати країну, продовжує виплачувати зарплати своїм працівникам - зараз десь половина, по останнім цифрам, сплачувала повний обсяг заробітних плат своїм працівникам.
