Жодні обстріли та вибухи не зупинять кохання: історія героїв, що загартували свої почуття війною [ Редагувати ]

Жодні обстріли та вибухи не зупинять кохання. Тисячі українців доводять це власними життєвими історіями. Попри біль та втрати, люди знаходять у своєму серці місце для теплих, щирих почуттів. 

Герої нашого наступного сюжету пройшли випробування відстанню, а війна тільки загартувала їхні почуття. Усі подробиці романтичної історії - розповість Інна Гогой.

Їхня історія кохання почалась ще п'ять років тому за сотні кілометрів від Запоріжжя - на Львівщині. Саме звідти родом нацгвардієць Олег та його дівчина Зоряна. Обоє кажуть, симпатію один до одного відчули ще у першу зустріч - у його батьків вдома.

Олег, військовослужбовець Національної гвардії України:

Приїхав з навчання додому і мені батько дав завдання відвезти її додому, бо вона жила в сусідньому місті. Взагалі мені все сподобалось, найбільше я люблю її голос, очі, усмішку її.

Зоряна, дівчина Олега:

Я як його побачила, а він такий був, стояв такий гарний, весь в костюмі, я до нього привіталась, добрий вечір, з того дня в нас і почалися вже переписки. 

Згодом дружнє спілкування переросло у сильніші почуття. Закохані весь вільний час проводили разом. Не збиралися розлучатися навіть коли Олега направили на службу у Запоріжжя. Тоді хлопець вирішив за двох.

Зоряна, дівчина Олега: 

В останній момент, коли він вже придбав собі квиток, він обертається до каси і каже: "Мені ще один". Тобто мені, і отак несподівано я поїхала з ним, хоча я була готова на то, щоб їхати з ним. 

У Запоріжжі Олег керує військовим оркестром. Каже, хоч його служба зараз і не пов'язана з роботою на передовій, але все одно важлива. 

Олег, військовослужбовець Національної гвардії України:

Ми більше працюємо на підняття морального стану, підняття духу наших військовослужбовців, наших солдат, що боронять нашу країну.

Після початку великої війни перед закоханими вже вдруге постало питання відстані. З 24 лютого Олег був постійно на службі, Зоряна - завжди сама. Тому зважилися на евакуацію. Так Зоряна опинилась у Польщі.

Зоряна, дівчина Олега:

Поїхавши за кордон, я пішла на роботу, тому що я розуміла, що може бути така ситуація, що потрібно буде фінансово допомагати нашим військовим, після того, коли я пішла на роботу, я старалась донатити нашим військовим.

Та довго за кордоном Зоряна не пробула. І невдовзі повернулася у Запоріжжя. Там вже на неї чекав Олег із букетом троянд та пропозицією. Закохані кажуть, війна загострила їхні почуття та навчила цінувати кожну хвилину. 

Олег, військовослужбовець Національної гвардії України: 

Я більше почав цінувати кожен момент, що ми разом. Ну більше хочеться проводити час разом, що не розставатися.

Зоряна, дівчина Олега:

Я зрозуміла наскільки людина мені стала дорогою. Як почалася війна, я зрозуміла, що може настати так, що його може для мене не стати ніколи взагалі.

Зоряна каже, за час проведений за кордоном зрозуміла для себе ще одну річ: вдома вона почуває себе сильнішою. Зараз закохані так само бачаться не часто. Коли є можливість, зідзвонюються та обговорюють спільне майбутнє. Тихе та скромне весілля планують на квітень. Але після Перемоги - влаштуються спражнє гучне свято.