Жив у Грузії, але у 2014 році повернувся боронити Луганщину: історія Героя України [ Редагувати ]
Він жив у Грузії, мав успішний бізнес, житло. Але у 2014 році, коли на рідну Луганщину зайшли окупанти, повернувся додому в місто Красний Луч, нині Хрустальний. Там організував рух опору. З однодумцями розпочали партизанську війну.
Його рішення вартувало йому обох рук та зору. Далі був рік полону. А нині він продовжує боротьбу на інформаційному полі. Історію Володимира Жемчугова, Героя України, розповість Мар'яна Мартин.
Такий вигляд має бойова машина нинішніх днів, і ви бачите бак. Він легко відкривається і можна засипати туди пісок, землю, залити води. І якщо ви це зробили, бажано прибрати сліди.
Це Володимир Жемчугов. На відео він розповідає, як легко підручними засобами влаштувати диверсію ворогу. Знається на цьому, як ніхто інший. Неодноразово свої знання застосовував на практиці - ще 2014 року партизанив на Луганщині. І через це мало не загинув у полоні окупантів.
Я відкрито говорив, що не підтримую повалення влади в Луганській області.
Володимир ніколи не навчався військової справи. Ще юнаком відслужив у армії - і оце всі його навички. Сам родом із Луганщини.
Ще 2007 року з дружиною виїхали в Грузію. У Тбілісі придбали житло, відкрили власну справу. Та коли в 14-му росія розпочала агресію щодо України повернувся додому.
Володимир Жемчугов - Герой України:
Я побачив - це захоплення Криму по телебаченню, у квітні повернувся додому на Луганщину, там жила моя старенька мама, сестри рідні. Я повернувся туди, побачив все сам, зрозумів, що все буде точно так, як росія зробила в Придністров'ї, в Грузії, в Азербайджані.
Вивіз рідних. І вирішив боротися із загарбниками.
Спершу організовував демонстрації протесту, потому створив групу самооборони. Згодом почали партизанити.
Володимир Жемчугов - Герой України:
Як ми його побачили "руський мір". Це почався бандитизм, грабежі, вбивства, і ми спочатку думали зробити просто якийсь самозахист. Українська армія прийшла звільняти нас 23 серпня, і тоді вже ми почали не тільки займатися самообороною, а вже почали збройні напади на російських солдатів.
Володимир з однодумцями зірвали не одну операцію росіян. За власні кошти озброїв своїх побратимів.
Володимир Жемчугов - Герой України:
Ми брали зброю вночі, це наша земля, і ми підходили до їхнього табору, і просто вночі розстрілювали їх табір.
А наприкінці 2014 року чоловіки підписали контракт із Головним управлінням розвідки й стали офіційними військовими розвідниками.
Володимир Жемчугов - Герой України:
Ми зробили операцію, ми вийшли до Іловайська, замінували залізницю, по якій возили росіяни снаряди, залізниця "ростов-таганрог-Іловайськ-Донецьк". Замінували залізницю, замінували підступи до залізниці, підірвали її, і на тиждень припинили постачання снарядів до Донецька.
Весь цей час його дружина Олена навіть не підозрювала про діяльність свого чоловіка.
Олена Жемчугова - дружина героя України:
Він приїжджав. Він 2 місяці був там, на Луганщині.
Потім повертався в Грузію, трошечки відходив, відпочивав, але він навіть не розповідав, що він там виконує.
Та все викрилося, коли Володимир підірвався на розтяжці.
Володимир Жемчугов - герой України:
Ми отримали наказ від ЗСУ знеструмити Луганський військовий аеродром. Поставив міну, щоб вона спрацювала на наступний день, і зробив помилку, поруч проходила дорога, виїхала вночі колона російська, і я, щоб вони мене не побачили, вирішив піти в інший бік, зайшов, мабуть, на околиці мінного поля, наступив, мабуть, на розтяжку, і вона вибухнула.
Спочатку окупанти не зрозуміли, що Володимир виконував бойове завдання. А ось наступного дня, коли спрацювала встановлена ним міна, чоловіка затримали. Пробув у полоні рік.
Володимир Жемчугов - Герой України:
Щоб врятувати життя мені ампутували руки. У мене були поранені очі, у мене було поранення живота, мені робили три операції… Мені зшивали кишківник, зшивали очі, і я в такому стані знаходився в полоні.
Щойно Олена дізналася, що Володимир за ґратами, теж повернулася в Україну. Оббивала пороги всіх інстанцій, аби звільнити чоловіка. Влаштовувала мітинги, писала листи навіть королеві Великої Британії… І це сталося - 17 вересня 2016.
Олена Жемчугова - дружина Героя України:
Володі зачитали довідку звільнення, і коли до нього зверталися наша сторона, він не був впевнений, що то дійсно наші, поки він не почув мій голос. Я бачила його стан, мама Володі плакала від того, що бачила сина свого в такому стані, а я, мабуть, ридала від того, що він говорив.
Далі у Володимира були місяці лікування і реабілітації.
Вдалося навіть частково відновили зір. Нині родина Жемчугових живе в Києві. І продовжує боротьбу проти окупантів на інформаційному полі.
Володимир Жемчугов - Герой України:
Завжди розповідаю дітям, що треба вчити історію, і якщо ти будеш знати історію світову, на 50% будемо прогнозувати, як воно буде на майбутнє. Ми знаємо, коли світ об'єднувався проти російських окупантів, світ завжди перемагав. І теж трапляється зараз, нам всі допомагають, грошима, зброєю, економічні санкції дуже тиснуть на росію. Ми все одно переможемо.
Він мав усе, про що дехто може тільки мріяти. Але щодня ризикував життям. І нині, як і раніше - вірить у перемогу.
