Екстрений безпековий саміт у Парижі: про що домовилися [ Редагувати ]
Екстрений безпековий саміт у Парижі. Лідери восьми європейських країн зібралися разом із генсеком НАТО та очільниками Євроінституцій. Про що домовилися і наскільки розширять військові зобов'язання перед Україною європейці - розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Президент Макрон на сходинках Єлисейського палацу чекає гостей екстреного саміту. Першим прибуває британський прем'єр. Це дуже символічно. Адже саме Британія та Франція - ідеологи відправки військового контингенту до України. Услід за Кіром Стармером з'їжджаються інші запрошені. Раз за разом військові почесті звучать для генсека НАТО, очільників Німеччини, Данії, Польщі, Нідерландів, Іспанії та Італії, президента Європейської Ради, очільниці Єврокомісії.
Цю зустріч президент Макрон організував поспіхом на полях Мюнхенського безпекового плану. Коли стало зрозуміло, що США не кличуть Європу до мирних переговорів між Україною та росією. Список гостей цього саміту досить короткий. У Париж запросили не всі європейські країни, а лише тих, які мають потужні війська.
На порядку денному два питання. Як отримати місце за столом перемов та чи здатна Європа зібрати необхідну кількість військ для контролю за дотриманням миру. Приміром, за підрахунками військових аналітиків, Лондон може забезпечити лише близько 5 тисяч вояків. А потрібно 100-150 тисяч.
Девід Благден, доцент кафедри міжнародної безпеки та стратегії Університету Ексетера:
Велика Британія сподівається: у разі, якщо вони скажуть про готовність надати війська і почнуть діяти, то це допоможе залучити інші європейські країни з такими самими зобов'язаннями. Бо знаєте, Сполучене Королівство не в тому становищі, щоби надати таку безпекову гарантію наодинці. Але це зможе пришвидшити рішення інших великих і багатих, але, можливо, більш нерішучих європейських країн, зокрема, таких як Німеччина.
Цього разу переконати канцлера Шольца не вдалося. Після саміту він знову заявив: ідея щодо європейського контингенту передчасна.
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
Для мене цілком зрозуміло, що це недоречна дискусія - не в той час і не на ту тему. Ми ще не маємо миру, а перебуваємо в розпалі жорстокої війни, яку веде росія.
Щоправда, стосовно позиції Берліна - ситуація може змінитися вже невдовзі. Уже цієї неділі у Німеччині відбудуться загальні вибори. Найбільшу кількість місць у парламенті прогнозують Християнсько-демократичному союзу, а там зовсім не проти долучитися до миротворчої місії в Україні. Збройні сили Німеччини - одні з найчисельніших у Європі. США наполягають - саме на плечі європейців має лягти тягар військової присутності в Україні для гарантії безпеки.
Девід Благден, доцент кафедри міжнародної безпеки та стратегії Університету Ексетера:
Одним із потенційно дуже поганих результатів для європейських країн було б усвідомлення того, що американці фактично посадили їх на гачок за спробу здійснити якусь миротворчу місію в Україні. І якщо домовленості щодо миру в Україні проваляться, то американці можуть вказати на європейців і сказати: ну, це все ваша вина. Ви не змогли виконати те, що обіцяли.
Жодних підсумкових документів за результатами саміту не публікували. А газета "Файненшл Таймз" узагалі каже, питання відправлення військ до України розсварило європейських лідерів. Окрім Німеччини, проти виступають Польща та Іспанія. Утім, британський прем'єр після закінчення саміту не відмовився від цієї ідеї.
Кір Стармер, прем'єр-міністр Великої Британії:
Я готовий розглянути можливість відправлення британських військ до України, разом з іншими, якщо буде угода про довготривалий мир. Але за цим мусить стояти американська підтримка. Гарантія безпеки з боку США - це єдиний спосіб ефективно стримати росію від повторного нападу на Україну.
Не дійшли згоди й в питанні щодо збільшення витрат на оборону. Бо Польща, приміром, розширила свій оборонний бюджет до 4-х з половиною відсотків ВВП, а Німеччина заледве до 2% дотягнула. Але щодо підтримки України позиція одностайна.
Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі:
Не має бути рішень щодо України без України і жодних рішень щодо безпеки Європи без Європи. Старий світ готовий включитися в процес стабілізації та миру в Україні ще й тому, що ці рішення в майбутньому впливатимуть на нашу безпеку, Польщі та всієї Європи.
І хоча американський президент фізично на саміті відсутній, його вплив на будь-які рішення безсумнівно відчутний. Перед самою зустріччю президент Макрон мав 20-хвилинну розмову телефоном з очільником Білого Дому. Вони, до речі, добре ладнають ще з часів першої каденції Трампа. А вже наступного тижня до Вашингтона поїде британський прем'єр. На зустріч із Трампом він сам напросився і говоритимуть теж про Україну.
