"Новий шовковий шлях" через Україну з’єднає Європу і Азію [ Редагувати ]

Україна - як міст між Азією та Європою. З нагоди 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Києвом і Пекіном, дипломати, науковці та китаєзнавці обговорювали перспективи партнерства. Йдеться передусім про участь в амбітному проекті "Новий шовковий шлях". Яка вигода від цього Україні, розкаже Анна Демиденко. 

КНР - одна з перших визнала незалежність нашої держави та виступила гарантом ядерної безпеки України.

"Холодна зима у відносинах наших держав закінчилася й настала весна. Нещодавня зустріч у Давосі президента Порошенка з прем'єром Державної ради КНР Лі Кецяном це підтверджує. Ми сподіваємося на нові кроки назустріч плідній та ефективній співпраці", - каже надзвичайний і повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей.

"Коли розпочався конфлікт на сході України, то з саме американського середовища експертів пролунала така думка, що вирішення цієї проблеми, цього питання для України буде неможливим або дуже складним без участі Китаю, саме через те, що він є гарантом, він є найбільш впливовим ринком у світі і до його думки прислухаються всі", - каже голова Української асоціації китаєзнавців Віктор Кіктенко.

Як міст до Європи Україну розглядають ініціатори "Нового шовкового шляху", що передбачає транспортне сполучення суходолом між Азією та Старим світом. Андрій Захарович - один із тих, хто створював посольство в Китаї чверть століття тому. Переконує, що йдеться не лише про транзитні можливості України. Співпраця з "другою економікою світу" - це передусім впровадження передових технологій і нові робочі місця для українців.

"Це не транспортно-логістичний проект, це проект відновлення зв’язків між Азією та Європою. Йдеться не тільки про залізницю, про шляхи, йдеться про нове виробництво, про нові робочі місця, про нові технології", - переконує старший науковий співробітник Національного Інституту стратегічних досліджень Андрій Гончарук.

Програми обміну для студентів та пропозиції підзаробити в Китаї щороку стають дедалі популярнішими серед українців. Після країн Європи молодь обирає саме східно-азійський напрямок.

"В нас в Україні навчається приблизно 2 тисячі студентів. Мова викладання - російська, українська легко дається китайцям. Останніх 20 років тенденція те, що студенти навчаються у нас в Україні повертаються назад до себе додому розбудовувати свою економіку і країну", - каже голова ГО "Дружба без кордонів" Євгеній Бачинський.

Зустрічами в кабінетах та конференціями урочистості не обмежаться. Невдовзі українці зможуть дізнатися більше про справжній китайський шовк, східну медицину, ремесла та видовищні єдиноборства. Наприкінці квітня в Києві вже розпочнеться тиждень україно-китайського культурного обміну.