На Вінничині храм присвятили загиблим за віру [ Редагувати ]

Зруйновані церкви, тисячі замордованих вірян та священників. Ще одну сторінку злочинів радянської влади відкрили на Вінничині. Там з'явився унікальний музей, присвячений тим, кого переслідували за віру. Місце меморіалу символічне - це старовинний бароковий храм, який за часів Компартії знищили майже вщент. Поліна Спасенко продовжить. 

Ангелик під склепінням стелі ще пам'ятає урочисті служби XVIII століття. Тоді до нового ще храму Святого Архангела Михаїла сходилися тисячі вірян. Так було до приходу радянської влади. "Совіти" перетворили святиню на завод. Від колишньої величі залишились тільки згадки.

Понад два століття тому храм у Тиврові виглядав ось так. Світлий і урочистий - його було видно здалеку.

"У храмі було стільки людей, що бабця мені розповідала, що не можна було підняти руку, для того, щоб перехреститися", - говорить Людмила Лихогляд, жителька Тиврова, парафіянка.

Про колишню велич храму тиврівчанка Людмила Лихогляд знає лише з розповідей старших жителів. Від мами чула, і як руйнували костел.

"Збивали хрест, який був тут зверху. А мама моя прийшла в Тиврів в 1950 році і вже вона застала, як руйнували, тут було дві величких таких башти. На її очах ці башні руйнували", - говорить Людмила Лихогляд, жителька Тиврова.

Стіни знесли майже до половини, те, що лишилось розбили на три поверхи. Спочатку тут зробили зерносховище, потім завод пластмаси. В так званому "світлому майбутньому" дзвінницям і бароковій ліпнині місця не знайшлося.

"Ідеологія була такою, щоб це не пригадувало про храм".

Нині тут зібрані десятки таких історій українських храмів. На фото - зруйновані комуністами церкви, а поряд - численні свідчення, про те, чого за часів тоталітарного режиму коштувала віра.

"Вінниця - Парк Слави, як його зараз називають. Але там були замордовані, говорять 10-15-20 тисяч навіть людей. І багато з них це були люди віруючі, які були засуджені з приводу віри на власний розстріл", - говорить Отець Віталій Подолян, настоятель монастиря ордену місіонерів Облатів Непорочної Марії РКЦ у Тиврові.

Розстріли, заслання чи тортури. За одне тільки читання Євангелія можна було заплатити життям. Найгірше НКВД розправлялося зі священниками. Вони бо давали надію, що репресії і влада Рад не вічні. Такого Партія не пробачала.

Ці сім фігур - портрети українців, які постраждали за віру. Чоловік, забитий до смерті, за те що ніс хрест на похороні. Дідусь, якого силою примусили з'їсти сторінки Біблії. 21-річна вірянка - Анна Бублик, закатована холодом, за те, що не віддалася начальникові концтабору.

"Була всаджена до карцеру - при температурі -40 градусів. Відсиділа 21 день в карцері і коли вийшла - на другий день померла".

Численні свідчення, архівні фото та вцілілі речі віруючих із концтаборів уже в наш час зібрали монахи Римо-католицької церкви. Вони створили музей і продовжують відновлювати тиврівський храм. За роки Незалежності, коли святиню повернули вірянам, тут була руїна і величезний смітник. Проте зараз до Тиврова приїздять помолитися з усієї України.