Нападения на активистов: кто за этим стоит [ Редагувати ]
Что делать с волной нападений на активистов? И удастся ли узнать всю правду о том, кто их заказчики? На эти вопросы в эфире "Подробностей недели" на телеканале "Интер" отвечала юрист-криминолог Анна Маляр.
У вас есть ответ на простой вопрос: что происходит? Что это за волна нападений?
Напади на активістів можна вже сміливо назвати явищем в Україні, тому що зараз це вже масовість. За 2017 рік і 2018 рік більше 50 випадків - це тільки ті, які стали публічними, потрапили в пресу. А скільки ще випадків, про які ми не знаємо, я маю на увазі широкий загал людей. Якщо аналізувати ці напади - вони всі для мене, як для кримінолога, виглядають як попередньо спланованими та організованими. Це не такий у традиційному вимірі кримінал, коли напали, пограбували, зґвалтували - ні. Тут є об'єктами нападу люди, які не просто є активістами, а чия активістська діяльність є результативною. Це ті люди, які дійсно заважають тим чи іншим чиновникам, людям, які місцеві бюджети грабують, які незаконні рішення приймають. Тому це явище вже має конкретні свої обриси. Я думаю, що перш за все правоохоронці повинні на сьогодні дати відповідь: всі ці напади координуються з якогось одного центру, чи все таки ми можемо говорити, що це просто явище, яке спровоковане тією ситуацією, яка є в Україні. Бо так може бути, що є якийсь єдиний центр, який генерує таку дестабілізацію.
Вы верите, что все эти громкие дела будут доведены до конца? И есть ли у правоохранительных органов ресурс для того, чтобы полностью расследовать все нападения?
Через те, що в суспільстві дуже величезний запит на знаходження саме замовників, правоохоронці все ж таки хоч якусь інформацію, але нам подають. Замовників в нас не знайшли, але в деяких гучних випадках є підозрювані виконавці. Натомість, у тих випадках, в яких я намагалась розібратись, в мене залишається осад, що відбувається або саботаж на місцях, я маю на увазі з боку правоохоронних органів. Або, можливо, там навіть є якась співпраця. Бо ми знаємо, зо на місцях це такі міні-князівства, і там не має окремо поліції, прокуратури, чи там місцевої ради. Там зазвичай всі ці люди тісно пов'язані. І активісти можуть всім їм там заважати. Тому може гальмуватися на місцевому рівні це розслідування. І я бачила не раз, коли звіти направляються до Києва з тим, що "у нас все зроблено, у нас все розслідується", але насправді це не так. Тому треба усвідомити, що Україна - це велика країна, і в кожному регіоні є така специфіка.
Сейчас в Украине уже столько титушек, всяких полукриминальных групп, рейдеров... Как быть с этой публикой? Это ведь как то самое ружьё на стене - если уж оно есть, то должно выстрелить. Что нужно сделать, чтобы их ограничить и лишить безнаказанности? И верите ли вы, что борьба с криминалом станет одной из главных задач государства?
Відповідь дуже проста: у державі господар може бути лише один - це або влада, або криміналітет. І ми зараз бачимо, якраз цей двобій. Послаблення владної вертикалі через політичну і економічну кризу в Україні якраз призвело до того, що криміналітет дуже себе впевнено почуває. І поповнює свої лави за рахунок того, що ніхто не займається на сьогодні економікою і, насамперед молоддю. І рецепт насправді на поверхні: якщо та молодь, яка сьогодні поповнює лави тих кримінальних загонів просто елементарно буде працевлаштована, то, навіть якщо поліція нічого не буде робити, то ми вже вдвічі скоротимо кількість людей, які готові просто брати на вулиці зброю і вирішувати чужі питання.
Можно ли в этой ситуации что-то посоветовать самим активистам? Как им защититься, если уж понятно, что новых нападений не избежать?
У мене дві поради: одна - активістам, а одна нашій владі. Насправді я розумію, що більшість активістів місцевим князькам заважає. Але місцеві князьки не розуміють, що їхнє майбутнє залежить від активістів, від цих агентів змін. Тому що вони, по суті, розпорошують той серйозний негатив, який може сконцентруватись десь в одній точці. Вони все-таки знімають соціальну напругу тим, що вони поступово очищують ці авгієві стайні. І якщо не буде активістів нехай не думає влада, що буде спокійно на місцях красти. Навпаки - це спровокує дуже серйозний вибух у суспільстві і, не дай боже, якийсь самосуд. Що стосується самих активістів - то вони абсолютно вірно зараз діють: привертають увагу в ЗМІ, тому що ми знаємо тільки ті випадки, які оприлюднили - там працюють дуже активно, є якісь принаймні невеличкі звіти для громадськості, тому це вони роблять абсолютно вірно. І потрібно єднатися. На сьогодні суспільству потрібно їх підтримувати і вони повинні бути згуртованими.
