Трансплантація в Україні: чому закон перетворився у перешкоду для пацієнтів [ Редагувати ]
Порятунок поза законом. Близько 5 тисяч українців щороку потребують операцій із трансплантації органів. Утім, закон, який мав би дати їм шанс на одужання, в реальності перетворився на перешкоду. Чому вже два місяці лікарі не можуть проводити операції з пересадки органів і чи зрушить справа з місця, - розбиралася Анастасія Старовойт.
І так вже другий рік - по чотири години, тричі на тиждень. В'ячеславу потрібна пересадка нирки. Операцію могли б провести білоруські трансплантологи. Є і донор - дядько хлопчика. Та після змін в законодавстві хлопець фактично живе у столичному "ОХМАТДИТі". На одному ліжку разом з мамою, адже немає місць. А нові пацієнти все прибувають.
"І всі діти тут. Чекають то на донора, то на кошти якісь. Немає цього закону, щоб зробили нам тут якісь родствєнну пересадку чи трупну - хоча б якусь, щоб дітям цим. Бо дуже багато дітей - 31 кажуть, що вже в отдєлєнії", - говорить Альона Стоян, мама В'ячеслава.
Зміни, ухвалені ще в травні 18 - з першого січня так і не запрацювали. Трансплантації в Україні зараз не проводять. Немає єдиного реєстру з даними про донорів і реципієнтів. Без нього навіть термінові операції загрожують статтею.
"Правоохоронні органи своїм розяснення говорять про те, що так, в таких невідкладних станах ви можете здійснювати таку трансплантацію, але ми, не виключено, що будем порушувати кримінальні справи і з'ясовувати, чи це справді було рішення цього консиліуму трактувалося як "невідкладна"", - говорить Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров'я України.
Юристи стверджують: родинна трансплантація не перебуває в рамках ризиків кримінальної відповідальності. Навіть за відсутності реєстру.
"При родинній трансплантації ЄДІСТ- інформаційна система виступає як зберігачем інформації, просто як архівом і не несе ніякого функціонального навантаження для прийняття того чи іншого рішення щодо проведення трансплантації", - говорить Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.
З 18 лютого в Україні з'явилася професія трансплант-координатора, який має організовувати весь процес. Щоправда, спеціалістів поки навчають. Реєстр теж вже не в планах, над його створенням працюють.
"Ми уже вийшли на фінішну пряму по створенню єдиної державної інформаційної системи трансплантації, яка об'єднає загалом в себе 9 реєстрів всіх, що мають відношення до трансплантації. Ми придбали ліцензію на доступ до реєстру донорів кісткового мозку", - говорить Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров'я України.
Поки в нас усе в процесі запуску - українці їдуть до Білорусі.
"Сейчас в стране ежегодно выполняется около 500 трансплантаций. Самый, что называется "урожайный" был 2016 год - мы выполнили 502 пересадки, в прошлом году мы выполнили 485 трансплантаций органов", - розповідає Олег Руммо, директор мінського науково-практичного центру хірургії, трансплантології та гематології Республіки Білорусь.
До кінця року у МОЗ планують створити модель трансплантації в Україні і розвивати її. Та хворі українці чекати не в змозі.
"В мене є друзі, які вже зробили трансплантацію, я з ними спілкуюся. І вони ж розказують там, що їсти можна не все, дуже багато пігулок. Я так думаю: Божее! То це ж краще, чим просто сидіти на діалізі", - каже Валерія Поліно, пацієнтка "ОХМАДИТУ".
Тим часом, на пересадку органів чекають 5 тисяч українців щороку. Кожен 9 з них помирає, так і не дочекавшись операції.