На Черкащині відтворили бій більшовиків і УНР [ Редагувати ]

Вибухи, постріли й кулеметні черги лунали на Черкащині. Туди з'їхалися реконструктори, аби відтворити бій столітньої давнини між УНР і більшовиками. На місці подій побував Станіслав Кухарчук. 

До історико-культурного заповідника "Трипільська культура" з'їхалися сотні гостей. Директор і водночас режисер Владислав Чабанюк розповідає відвідувачам про унікальні сторінки історії цього краю.

"За якихось років тридцять, менше, відбулося три потужних, як для села, бою. Де загинуло 1-2 сотня Кармелюківського полку в 1919 році. Ну і червоні загинули відповідно також, повстанці загинули у 20 році".

Слухачі - історичні реконструктори. До Легедзиного вони з'їхались майже з усієї України, щоб відтворити бій за село між армією УНР та більшовиками. Казкар Сашко Лірник приїхав з Києва разом із сином Іваном. Він грає роль бійця УНР. Автентичну амуніцію та зброю для реконструкції хлопець підбирав разом з батьком. Та обидва зізнаються, до деяких експонатів музею їхні явно не дотягують.

"Це оригінали печаток, оце печатка Петлюри, оце по центру, якщо ви бачите. Справжня, оце печатка Уманського гайдамацького другого полку, а це печатка полку Яна Кармелюка", - говорить Сашко Лірник, письменник.

Зараз Легедзине знане як місце великого поселення часів Трипільської культури, а на початку ХХ століття було полем бою між армією УНР та більшовиками. Полк імені Кармелюка намагався тут зупинити наступ Червоної армії на Умань.

Реконструктори бійці УНР крокують на позиції за селом. У полі розгортають гармату, кулемет. Червона армія виходить на них майже в лоб, як і сто років тому.

Бій на підступах до Легедзиного тривав майже добу. Під час реконструкції почуття переповнюють не лише учасників, а й глядачів. Ті починають співати повстанських пісень, щоб підбадьорити козаків.

100 років тому бій закінчився поразкою полку Кармелюка - сили більшовиків переважали. Про цей спротив Червоній Армії у радянських підручниках не писали, кажуть історики.

"Наша головна мета насправді - побороти більшовицькі міфи. Московська пропаганда сто років тому, зараз була пов'язана з тим, що не було Української державності, не було незалежної держави. Були якісь незрозумілі банди, які воювали під синьо-жовтим прапором", - говорить Андрій Ковальов, історик.

Учасники бою та історики переконані такі реконструкції мають сенс, адже розвінчують міфи радянської епохи і ще раз нагадують про нелегкий шлях до української незалежності.