Єврозакони про кібербезпеку провалилися - ЗМІ [ Редагувати ]

Європейські закони із захисту персональних даних за півтора роки у дії майже не мали жодного ефекту. Такого висновку дійшли західні ЗМІ, проаналізувавши судові позови та рішення в рамках нового законодавства. На скільки наша особиста інформація у мережі захищена - розкаже Олена Абрамович. 

Технічні гіганти, такі як Google,Facebook, Twitter, "ВКонтакте", збирають наші персональні дані. І ми можемо легко стати маріонетками у їхніх руках. Як це відбувається і які матиме наслідки - у Євросоюзі уcвідомили після референдуму про "брекзит". Тоді соцмережами розійшлися мільйони фейків та страшилок, які схиляли британців голосувати за вихід з ЄС. Займалась цим компанія Cambridge Analitica, яка купувала персональні дані користувачів у технічних гігантів.

"Ця компанія, яка працювала на Трампа і "брекзит", визначала політичний профіль людини, щоб зрозуміти її персональні страхи і на їх основі краще таргетувати Facebook-рекламу. Вона досягла цього, незаконно проаналізувавши профілі 87 мільйонів користувачів Facebook", - говорить Керол Кадваллард, британська журналістка-розслідувачка і письменниця.

Як усе працювало, британські журналісти дізналися від колишніх співробітників Cambridge Analitica. Стало зрозуміло - сучасні правила виборчих компаній у демократичних країнах в умовах цифрового світу більше не працюють. Притягти партії до відповідальності за перевищення бюджетів на рекламу абощо неможливо.

"Все, що трапляється на Facebook, там і залишається. І лише ви бачите свою стрічку. Та потім вона зникає. Тож ми не уявляємо, ні хто яку рекламу бачив, ні як вона вплинула, ні які дані використали для таргетування", - говорить Керол Кадваллард ,британська журналістка-розслідувачка і письменниця.

Євросоюз взявся писати нові закони, аби покласти край таким маніпуляціям. І вже півтора року тому було ухвалено пакет законів під назвою GDPR. Збирати персональні дані користувачів без їхнього відома і вагомої на те причини стало заборонено. Західні ЗМІ взялися активно пояснювати користувачам, як все працює.

Це будь-які дані, які можуть вас ідентифікувати - ім'я, номер телефону, чи нікнейм. Закон також включає такі речі як ІР-адреса чи дані про розташування. І навіть таку чутливу інформацію, як сексуальна орієнтація, стан здоров'я та політичні погляди

Користувачі мають право попросити приватні компанії видалити будь-яку зібрану про них інформацію. За порушення закону передбачені багатомільйонні штрафи. Проте на практиці все значно складніше. Австрійський юрист Макс Шремс, наприклад, подав кілька позовів, потім навіть об'єднався із колегами з інших країн, проте марно.

"Усі справи застрягли в Ірландців. Деякі без відповіді уже понад півтора року", - говорить Цитата: Макс Шремс, австрійський юрист.

Справи вивчає Ірландія, бо саме цю маленьку країну, де розташовані головні офіси Google, Facebook, Microsoft та Twitter, призначили відповідальною за розгляд таких справ. Проте країна, пишуть західні ЗМІ, економічно залежна від цих компаній. Таким чином наразі, за новим законодавством є лише один вирок. Франція наклала штраф у розмірі 50 мільйонів євро на Google в січні. Й експерти вже наполягають - нові закони не діють. І їх варто посилити.