Чому не запрацював другий етап медреформи в Україні [ Редагувати ]
До 22 травня ситуація ще може змінитись услід за статистикою.
Ось на сьогодні в Україні вже більше 14 тисяч підтверджених випадків коронавірусу (14195), з них 361 летальний, 2706 українців одужали. За минулу добу "лідер" статистики - Чернівецька область, там 2097 випадків, друге місце у Києва - 1721 інфікований, в інших областях поки помітно менше підтверджених випадків вірусу. І тут варто наголосити на слові "підтверджених". Бо статистика показує лише ті зараження, щодо яких вже були отримані позитивні лабораторні тести.
А от тестів у нас в країні роблять небагато - можливо, найменше у Європі, якщо перерахувати на мільйон населення.
Чому так? У владі кажуть, що банально не вистачає лабораторних потужностей. Мовляв, на початок епідемії - взагалі не було лабораторій, які могли б якісно робити подібні дослідження й усе довелося запускати з нуля. Проте, навіть і зараз у тих лабораторіях, чия робота вже налагоджена, черга на перевірку біоматеріалу може розтягнутись - навіть на тиждень.
Доходить і до скандалів - як от у Житомирській області, де довелося звільнити керівника місцевої лабораторії, бо той не зміг організувати перевірку на коронавірус у розумний термін. Тож, насправді, реальні показники захворюваності точно більші, ніж нині відображається у статистиці.
І якщо ще й зняття карантину додасть нову порцію коронавірусу... Можливо, доведеться повертатися до обмежень. Принаймні, у деяких регіонах. Урядовці вже готують алгоритм для так званих "локальних карантинів".
* * *
Ще одне рішення, яке суспільство з нетерпінням очікує від влади, - щодо долі медичної реформи, другий етап якої - вирішили зупинити. Нагадаю, це ще та реформа, яка була розроблена і затверджена у часи Уляни Супрун.
Спочатку на первинній ланці з'явився інститут сімейних лікарів, і щодо їхньої роботи зараз немає нарікань. А от з 1 квітня зміни стартували на вторинці - і... почалося. З'ясувалося, що по всій країні більше 400 лікарень недофінансовані. Деякі аж на 50 відсотків.
Що робити з таким дефіцитом, - лікарі не розуміють. Масові звільнення заради економії? Не вихід. Закриття лікарень, скорочення відділень і навіть бригад екстреної допомоги? Також не варіант.
Тож, що робити? Розбиратимемось сьогодні дуже детально.
За крок до "медичного бунту". Цього тижня країною прокотились низка протестів лікарів. Головна причина - гроші, а точніше їхня відсутність у медзакладах. Першими на протест вийшли працівники столичної психіатричної лікарні. Після старту другого етапу медреформи - їхній бюджет радикально менший. Учетверо.
В'ячеслав Мішиєв, головний лікар клінічної лікарні "Психіатрія":
Дефицит денег у нас составляет порядка 140 млн грн.
Хоча до старту реформи "вторинки" закладу обіцяли не дірку в бюджеті, а навпаки. Тепер же під загрозою звільнення третина медперсоналу. А це близько півтисячі людей. Решта - отримають зарплату менше мінімальної.
В'ячеслав Мішиєв, головний лікар клінічної лікарні "Психіатрія":
Каждый день у меня происходит уволить: уволить, чтобы уложиться в деньги. Первый сценарий. Второй сценарий - нет, никого не увольнять, максимально бережем коллектив. Переходим все на 0, 75. Не получается это. Не хватает денег. То есть мы приходим к выводу, что у нас просто обманули.
У Нацслужбі здоров'я пояснюють: з квітня фінансують лікарні "по-новому". І всі заклади про це знали заздалегідь і мали оптимітизуватись.
Тетяна Бойко, директор із комунікацій Національної служби здоров'я України:
Чому не вистачає? Тому що, зараз основний принцип зміни - це кошти не на утримання стін, ліжок і людей, які там числяться в будь-якому закладі, а за пацієнтом і за конкретно надані мед послуги.
Фактично, зараз кожній лікарні обіцяють за пацієнта по сім з половиною тисяч. У цей тариф входить; лікування, двотижневий стаціонар і гроші на зарплати медикам. Та при цьому сам заклад має мати необхідне обладнання і фахівців. Загалом, на всі 1600 лікарень держава дала 72 мільярди.
Тетяна Бойко, директор із комунікацій Національної служби здоров'я України:
Є ось стільки 72 мільярди і траба дивитися, що ми можемо за ці 72 мільярди зробити. Коли ми говоримо про гроші, то треба розуміти, що ось стільки грошей є. Якщо грошей буде більше - це буде інструментом для того щоб дофінансувати.
Щодо психіатричної лікарні, то в Нацслужбі здоров'я, розмова проста - роздутий штат.
Тетяна Бойко, директор із комунікацій Національної служби здоров'я України:
Ця лікарня на скільки мені відомо розрахована на 1275 ліжок, там працює 1401 людина, з них - 146 лікарів і 364 людини молодшого і середнього персоналу.
Психіатри парирують: їхні пацієнти - це люди, які не можуть лікуватися у звичайних поліклініках. Тому в закладі мають бути, крім профільних фахівців, ще й низка інших спеціалістів.
Михайло Ігнатов, начальник медчастини клінічної лікарні "Психіатрія":
По большому счету, с тяжелым психическим - это ж самые незащищенные люди. Они же голодные. Им негде жить, не редко. Они же не могут себя обеспечить. Средняя продолжительность лечения больного с тяжелым психическим расстройством - примерно 40 дней. Это не выдумка. Это по стандартам, по протоколам. Так нужно! А 7400 грн. хватит на 10-12 дней.
А тепер їх доведеться виписувати. І це може обернутися соціальною катастрофою!
Попереджають про катастрофу і тубдиспансери.. Вони теж підпали під суттєве недофінансування. Цей - у Луцьку - єдиний медзаклад, де стаціонарно лікують хворих на туберкульоз. Щоб залишити його, на Волині провели жорстку оптимізацію.
Іван Нискогуз, гендиректор КП "Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Волинської обласної ради":
Ми закрили дві лікарні, вони вже не функціонують і з першого червня будемо закривати ще одну лікарню. Я скоротив двісті тридцять дев'ять працівників.
До кінця року лише волинським фтизіатрам бракує щонайменше двадцяти мільйонів гривень. І це при тому, що в Україні зараз фактично неоголошена епідемія сухот.
Ірина Дудко, завідувачка відділенням мультирезистентного і розширеного резистентного туберкульозу:
Це хворі, які епідемічно небезпечні, становлять загрозу для оточуючих, оскільки вони можуть заразити здорову людину резистентними штамами. Це призведе до того, що через два роки ми будемо мати колосальний ріст резистентних форм туберкульозу і ми будемо мати пандемію рівнозначну COVID-19.
Водночас, є в країні і медзаклади, які від реформи таки відчули певне покращення. Приміром, одна з райлікарень на Вінничині змогла збільшити свій бюджет на понад три мільйони.
Микола Масленчук, лікар Іллінецької центральної районної лікарні Вінницької області:
Наша лікарня користується попитом серед пацієнтів. Тобто, в нас були хворі, і ми їх пролікували більше ніж пролікували і в інших закладах. І тому в нас так получилося. Але це не означає, що нам на все хватає.
Такими полярними реакціями на медреформу занепокоївся і Президент. Щоправда, каже - згортати реформу не можна. Треба коригувати.
Володимир Зеленський, президент України:
Одні люди запевняють, що це панацея, а інші, що - смерть. Нам треба зберегти усі позитивні моменти і терміново виправити помилки. Зокрема через новий механізм фінансування може бути звільнено біля 50 тисяч медиків та закрито 332 лікарні по Україні.
Однак, аби повернути попередній механізм фінансування лікарень, треба змінювати постанови Кабміну і закони. А ще - знайти в бюджеті гроші. Їх уже пообіцяли пустити не тільки на дофінансування лікарень, а й на зарплати медикам.
Максим Степанов, міністр охорони здоров'я України:
Щоб підвищити заробітну плату 435 тисячам медиків, необхідно додатково виділити 11 млрд грн.
Тарифи за надання послуг теж хочуть якимось чином збільшити. Щоправда, скільки це коштуватиме бюджету, в МОЗ ще не знають.
Михайло Радуцький, голова Парламентського комітету з охорони здоров'я:
В умовах дефіциту фінансування жодна реформа не матиме успіху. Тому комітет здоров'я нації наполягає на необхідності збільшення фінансування системи охорони здоров'я наступного року вдвічі - до 6% ВВП.
Однак це перспектива наступного року. А що робити з цьогорічними медпроблемами? В уряді пообіцяли подумати.