Війна на Донбасі: яким було життя загиблого героя? [ Редагувати ]

Двоє загиблих. Це фронтові зведення за вихідні. У День прапора на передовій від смертельного поранення помер молодший сержант Олександр Аксьонов із Борисполя. Йому було 38 років. А напередодні у День незалежності теж від ворожої кулі загинув старший сержант В'ячеслав Пітько. Ще двох поранених бійців ушпиталили.

Сьогодні ж на лінії розмежування - відносно тихо, каже наш Ігор Левенок, який працює на передовій.

Ну, снайперський вогонь прицільно ведуть і…

Дорогу ціну української незалежності сплачують тут. Передова на Донбасі. Коли в мирній Україні відзначали головне державне свято, ворог забрав життя одного із захисників. Іще двоє - тяжко поранені. Загиблий у День незалежності армієць із Дніпропетровщини, уродженець Кам'янського В'ячеслав Пітько, 49 років, лишилася дружина і десятирічна дочка…

Сергій, військовослужбовець Збройних сил України:

Він коли отримав поранення, начав говорити до бою і повзти по окопу. Це було близько сьомої години вечора. Мрія в нього була, щоб війна скінчилася якомога швидше. Мріяв він після цієї ротації зайнятися сільським господарством. Тепличку хотів собі зробити.

Це вже Світлодарська дуга. Тиші на передовій як не було, так і нема. Триває окопна війна з гранатометами, кулеметами та підступними поодинокими пострілами ворожих снайперів. На позиціях - здебільшого молоді хлопці. Солдати й офіцери. І кажуть, ображати себе і Україну не дадуть. Ворог теж заплатить свою ціну.

Валентин, офіцер Збройних сил України:

І противнику дали гідну відсіч, після того він почав вже думати наоборот, почав ходити вже засобах захисту, бо до того декілька днів назад вони ходили собі вільно по верху траншеї, їх було чітко видно.

Валентин цьогорічний випускник військової академії. Став офіцером за прикладом старшого брата. А це Максим - йому дев'ятнадцять. Професійний сержант. На яких тримаються армії країн НАТО.

Максим, військовослужбовець Збройних сил України:

У школі ще захоплювався військовою справою і вирішив спробувати себе у цій сфері. Після школи образу поступив у військовий коледж сержантської справи у місті Львів Національної академії сухопутних військ. Провчився два з половиною роки. Одразу по закінченню навчання пішов служити у цю бригаду.

Максим не приховує: служба в окопах під кулями та снарядами - тяжка й небезпечна. Не кожному під силу. Серед друзів-ровесників таких знайшлося небагато. Утім парубок не шкодує. Каже, саме тут усвідомив, що таке незалежність і якою ціною вона дісталася.

Тут реально люди стають кращими. Тут люди починають мислити і правильно мислити починають.

Хлопців бентежить те, що нині відбувається за їхніми спинами. Дивилися військовий парад. Відчувають гордість за країну. І це неабияк піднімає бойовий дух.

Максим, військовослужбовець Збройних сил України:

Викликала багато емоцій ілюстрація історії України, де дівчинка минає повз роки історії. Це дуже, дуже цікаво вийшло, знаєте, дуже і дуже.