"Києве, мий": велика прірва між стріт-артом і вандалізмом [ Редагувати ]

Мистецтво чи спотворення міста? У столиці активісти влаштували генеральне прибирання. Відмивали від графіті переходи, арки та стіни будинків.

Вікторія Парфенюк поїхала на акцію. І готова розказати, чому стріт-арт - це не завжди про мистецтво. І до чого тут Бенксі?

Після появи його графіті вартість цього будинку у Бристолі зросла у... 15 разів! Картину "Любов у сміттєвому баку" купили за 25 мільйонів доларів. І це попри те, що після торгів полотно частково... самознищилось. Це роботи британського художника Бенксі. Його стріт-арт - більше ніж просто графіті. Це ще й соціальний виклик. Так у лондонському аеропорту Гітроу Бенксі відреагував на Брекзит. А тут - у французькому Кале, біля табору біженців, нагадав, що навіть Стів Джобс був сином сирійського мігранта.

Тоді як роботи інших вуличних художників замальовують, графіті Бенксі подекуди навіть вирізають зі стін, аби продати в приватні колекції. А ще Бенксі має правило - жодних графіті на історичних та архітектурних пам'ятках. Зрештою, табу на стріт-арт на будинках, які мають культурну цінність, - це не лише правило, а й писаний закон, який діє і в Україні.

Невеликі і на всю стіну. Київські будинки вже давно перетворюють на полотна.

Вікторія Парфенюк, кореспондентка:

Цей стінопис має назву "Відродження". На ньому дівчинка, яка символізує відновлення України. Подібних муралів у Києві близько двох сотень. Для їх створення залучають митців з усього світу. Приміром, це робота французького та українського художників.

І щоб намалювати цей мурал, художники брали дозвіл у влади. Жодних дозволів і жодної художньої цінності. Написи, які як шрами, спотворюють місто.

Анна Анастасьєва, координаторка проєкту "Києве, мий":

Не совсем, я думаю, понимают разницу между стрит-артом и обычным вандализмом, потому что между ними пропасть. Просто написать какую-то закорючку, проходя мимо, потратив на это 3 секунды - это не арт.

Знайомтеся, це - Анна. Вона координаторка проєкту, учасники якого... відмивають Київ. Заснував його Віталій. Каже, аби простір став естетичнішим:

Віталій Онопрієнко, засновник проєкту "Києве, мий":

Сама по себе философия в том, чтобы показать киевлянам, что к городу можно относится иначе. Естественно, ми всего сами не отмоем, но мы можем показать что, то, что грязно сейчас вполне себе можно очистить без особых денег, без больших бюджетов, без уж очень сложного оборудования.

Тож Віталій разом із друзями двічі на тиждень беруть машинку для миття і влаштовують велике вуличне прибирання. Сьогодні я теж вирішила долучитися. Миємо огорожу Музею видатних українських діячів.

Вікторія Парфенюк, кореспондентка:

Аби відмити будь-який напис на будівлі, потрібен спеціальний розчин - СП7. Його наносять на графіті або будь-який інший малюнок, він допомагає розчинитися фарбі. Та аби людина не отримала хімічний опік, варто використовувати спеціальну захисну маску, а також рукавиці. Наливаємо розчин у спеціальну посудину. Беремо пензлика, а потім це все наносимо на графіті. Чекаємо від 10 до 40 хвилин і змиваємо.

Головне - аби не було морозу. Бо інакше вода замерзає. Гроші на обладнання і спецзасоби шукають самі - через соцмережі. Зрештою, як і волонтерів, які готові взяти до рук ганчірку і влаштувати місту велике миття.

Юлія, волонтерка:

Мені хочеться, щоб моє місто було гарним, чистим і саме цим ми сьогодні займаємось. Хочеш щось зробити хороше - зроби це сам. Не чекай поки хтось це зробить.

До речі, Віталій із друзями брали участь у відмиванні... скандалу. А саме - Софійської площі після сумнозвісного дрифту.