Каннський фестиваль 2022: золоту пальмову гілку вручено [ Редагувати ]
Золоту пальмову гілку вручено. Головну нагороду 75-го ювілейного Каннського кінофестивалю присудили стрічці "Трикутник смутку" режисера Рубена Естлунда. Не залишилася без уваги й Україна. Детальніше про фестиваль розкаже Марина Біленька.
Майже два тижні безперервних кінопоказів. Червоні хідники переповнені зірковими гостями. І дуже багато вечірок. З таким розмахом у Канни повернувся одноіменний фестиваль після майже двох років пандемії.
Стрічка змагалася за головний приз - золоту пальмову гілку. Оскільки цьогоріч захід відзначає своє 75-річчя, то і статуетка незвичайна. Її прикрашають сто діамантів вагою один карат. І одержав її фільм Рубена Естлунда "Трикутник смутку".
У центрі сюжету - мільярдери, моделі та їхні прислуги, які опиняються на безлюдному острові після корабельної трощі. Тепер кожен з них сам за себе.
Іншими переможцями стали режисер Лукас Донта, який одержав Гран-прі за стрічку "Близько". Ще одну таку ж нагороду присудили за фільм "Зірки опівдні" режисерки Клер Дені. Водночас найкращим режисером названо Пака Чхана Ука за картину "Рішення піти".
Іранська акторка Захра Амір Ебрахімі отримала в Каннах приз за кращу жіночу роль за фільм "Священний павук".
Південнокорейського актора Сон Кан-хо відзначили за фільм "Посередник". Він одержав нагороду за найкращу чоловічу роль. А швед Тарік Салех за роботу над фільмом "Хлопець з небес" отримав приз за найкращий сценарій.
В одній з найпрестижніших конкурсних програм Каннського кінофестивалю "Двотижневик режисерів" показали повнометражний дебют українського режисера та сценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Стрічка "Бачення метелика" змагалася за нагороду в секції "Особливий погляд", а також в номінаціях найкращий дебют та найкраща операторська робота. Фільм розповідає історію аеророзвідниці Лілії, яка потрапила в полон на Донбасі та зазнає там сексуального насильства.
Фільм, який західна преса вже назвала "найбільш своєчасним у Каннах", зняв режисер Максим Наконечний. У день прем'єри він разом з акторами влаштували протест на червоному хіднику. У цей час лунав сигнал повітряної тривоги.
Війна знайшла відображення у ще одному протесті. Оголена жінка з зображенням прапору України на грудях і написом "досить нас ґвалтувати" - влаштувала перформанс проти сексуального насилля окупантів.
Про війну в Україні розповіла також стрічка "Маріуполіс 2" - загиблого в Маріуполі литовського документаліста Мантаса Кведаравічюса. В основі картини - матеріал, який режисер відзняв перед смертю. Відео зберегла і змонтувала разом зі своєю командою його наречена - Ганна Білоброва. Стрічка одержала спеціальний приз журі.
Ганна Білоброва - співрежисерка документальної стрічки "Маріуполіс 2":
Це завжди про життя і людей, життя це єдине, що має значення. І на такому фестивалі, як Канни, я рада, що люди дивляться роботу Мантаса, він хотів, щоб його дивилися. Тут, нарешті, він знайшов свою найбільшу аудиторію.
Не лише стрічки й протести нагадували гостям Канн про Україну - це також робили актори, блогери й моделі, які демонстрували синьо-жовті образи на червоних хідниках.
Винятком не стала і американська акторка українського походження Міла Йовович, яка обрала блакитну сукню від вітчизняного бренду. А українська модель Аліна Байкова позувала перед папараці з прапорцем України.
Просвітницьку роботу провадив і Український національний павільйон, який увесь цей час працював на території фестивалю. Тут проходили презентації та дискусії.
А в останні дні фестивалю його працівники за підтримки Держкіно організували благодійний вечір-аукціон, який зібрав 50 тисяч євро на підтримку України. Зокрема з молотка продали два полотна українського художника Івана Марчука.
В рамках фестивалю відзначили українського пса-сапера на прізвисько Патрон. Йому присудили спеціальну нагороду - за зв'язок між людством та собаками. Це вже друга престижна нагорода у скарбничці чотирилапого - першу він нещодавно одержав від Президента України "За віддану службу".