Війна в Україні стала найбільш втратною для рф: скільки коштує життя кривавого російського заробітчанина [ Редагувати ]

Мінус 70 тисяч солдат. Це втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Такі дані наводить американське видання Foreign Policy з посиланням на Пентагон. І це навіть більше за підрахунки української сторони.

Війна в Україні стала найбільш втратною для рф за всю історію її існування. Та, схоже, це не надто турбує командування російської армії. А для родичів загиблих орків втрата близької людини має фінансову вигоду. Їм обіцяють шалені виплати - і таких грошей багато хто ніколи в очі не бачив.

То скільки ж насправді коштує життя кривавого російського заробітчанина? Про це - матеріал Ніни Коломієць.

Торт із обличчям знищеного в Україні окупанта. Еротична фотосесія з труною "воїна-асвабадітєля". Яскрава ілюстрація того, ячк ставляться росіяни до своїх псевдо-героїв.

А якщо вдається отримати ще й крадений холодильник чи пральну машину з фронту, цього виявляється більш ніж достатньо для того, щоб втішити і без того не надто згорьованих матір і батька.

Адже війна в Україні для родичів солдат окупаційної армії стала.. вигідним бізнесом! Де життя людини - це товар, який часто не коштує ні копійки.

Цей сюжет російських пропагандистів міг би стати рекламою для їхнього недолугого автопрому. Якби не одне "але" - білу машину літня пара купила на "гробові" - так у росії називають виплати, отримані на родича, загиблого під час їхньої так званої "спецоперації". Тепер батьки зможуть їздити до сина... на могилу.

Вони зізнаються - врешті втілили давню мрію! Яка за живого сина була не по кишені. А портрет на палиці замість найдорожчої людини став предметом гордості для батьків, а не символом великої трагедії.

Опинитися на місці героїв цього пропагандистського сюжету, схоже, мріють чимало російських матерів! Бо коли син потрапляє у полон і телефонує додому, - одне з перших питань, яке чує - про гроші!

Димочка мой, слава богу, что ты живой.  - Здесь, чё нас отправили, - это полное вранье. - Это ничё, главное, что у тебя всё хорошо. А зарплата хоть идёт, или как? Мне тогда чё, съездить в военкомат?

Відправити сина або чоловіка на вірну загибель - чи не найкраща інвестиція для середньостатистичної родини в росії.

Юрій Ірхін, психолог-криміналіст:

Мама больше будет гордиться мраморной памятной доске на школе, где учился ее сын, чем этот сын просто жил бы рядом, бегал, получал удовольствие от жизни.

І така бюджетна політика в стилі радянського "бабы новых нарожают", для росіян стало нормою. Тоді як для всього цивілізованого світу це несприйнятна дикість. Абсурд. Привід для знущання і сарказму.

Але ж як таке могло статися, що жага до грошей у росії перекреслила справжню цінність життя і навіть приспала материнський інстинкт? Психолог Юрій Ірхін пояснює: потужна пропагандистська машина в рф перетворила людей на гвинтики державного механізму, які готові продатися за три копійки заради нібито великої ідеї "асвабаждєнія". І якщо цей гвинтик став м'ясом для гармат, його буде ким замінити.

Юрій Ірхін, психолог-криміналіст:

Годами, десятилетиями там создали управляемую биомассу. Родители, отправляя своих детей сюда на войну умирать, они перманентно, потенциально готовы, что дети погибнут просто так, за правое дело, а если за это ещё есть возможнось купить машинку, восстановить финансовое благополучне, то это вообще здорово.

Бути вбивцею - це робота! Тисячі росіян, вдягаючи військову форму, свідомо підписують по суті кривавий контракт. І їхні батьки добре це розуміють і підтримують.

Дорогой мой, ты точно хорошо себя чувствуешь? - Да, да. - Ну вы же поддерживаете спецоперацию, правда? - Мой сын контрактник и он выполнял свой долг. - А в чем его долг? Вторгаться в чужую страну, убивать людей? - Его послала родина.  Я в политику не лезу.

Те, що для "родіни" життя ліквідованих "асвабадітєлєй" насправді нічого не варте, стало зрозуміло з перших же днів повномасштабної війни. Сотні мертвих орків лишилися гнити на полях битв.

Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр України:

Ми просимо, щоб міжнародний Червоний хрест допоміг вивести тіла російських солдатів до російської федерації.

Та російська сторона забирати "своїх" не поспішала. Бо ж рупори кремля твердять: так звана "спеціальна воєнна операція" - йде за планом!

А немає тіла, то й про які компенсації може йтися?! Російська бюрократична машина робить усе можливе, щоб не виплачувати гроші родичам загиблих і покалічених солдат. Усе, що дісталося деяким вдовам, - дві купюри від волонтерів. Ось вони, на фоні літери Z, зі своїм заробітком у руках.

Мне пришла бумага, что ни приемные родители, ни сестра, не дедушка, ни бабушка не могут получить эту страховку. Потому что мы никто.

Прийомна мати російського солдата скаржиться - лише після його смерті дізналася, що за паперами вона йому - чужа людина! І велика сім'я, що втратила годувальника, замість "омріяних багатств" - змушена поневірятися по судах.

Мы не были против, что это его было желание. Он сам хотел, взрослый парень, он так решил. Знаете, работы нет толком.

Геннадій Гудков, російський опозиційний політик:

Вот эта нищета, убогость - она разрушает. Вот та голодьба, которая воюет там, я вот читаю - да лучше я пойду воевать, а так здесь все равно от водки помру. Лучше помру там, на поле боя, ещё семья чёто получит.

Вбивати або самому померти від голоду та злиднів - схоже, саме такий вибір робили більшість російських солдат, які поїхали до України і стали кривавими заробітчанами. Адже воєнкомати прямим текстом обіцяють захмарні заробітки та списання всіх боргів.

Артем Зелений - фахівець із Public Relations:

росіян свідомо заганяли, на мою думку, в оцю фінансову кабалу, коли ти одною карткою перекриваєш іншу картку, коли є колектори - для того, щоб створити їм ще одну мотивацію, щоб вони платили за свої смартфони кров'ю. І зараз вони платять за ці смартфони кров'ю, холодильники, посудомийки, стиралки. Не тільки своєю, але й кров'ю українців.

Ніна Коломієць, кореспондентка:

У моїх руках - новенька пачка американських доларів. І це лише частина грошей, які росія обіцяє родині загиблого солдата. За таку суму можна купити автомобіль, житло чи безбідно прожити кілька років. Та якщо придивитися, ці банкноти - несправжні. Звичайні папірці, які нічого не варті. І саме це - реальна ціна істот, що сунуть нищити мирні українські міста і вбивати людей. І це не мій емоційний висновок. Саме так життя своїх громадян оцінює їхня ж вітчизна-агресор.