Українські воїни звільнили село Невське [ Редагувати ]

Зупинити Збройні сили України на Луганщині - таке завдання ставить перед своїми окупаційними підрозділами російське командування. Про це повідомляють в Луганській обласній військовій адміністрації. Проте наші військові продовжують контрнаступати та звільняють нові населені пункти від загарбників. Наступний сюжет із села Невське, яке лише кілька днів тому звільнили від рашистської нечисті. З місцевими жителями поспілкувалися кореспонденти військового телебачення.

Перші кадри з Невського. Українські спецпризначенці - заходять до села, яке вісім місяців терпіло росіян на своїх вулицях.

Олександр Соловій, кореспондент Військового телебачення України:

Ми зараз знаходимося в Невському. Це село, яке взяли наші Збройні Сили внаслідок активних штурмових дій.

Усе сталося швидко й несподівано для ворога. На кадрах, які зняли українські аеророзвідники, видно - окупанти намагаються втекти з-під раптового вогню наших бійців. Але в них - жодного шансу на порятунок.

Позивний "Кедр", військовослужбовець Збройних сил України:

Группа Главного управления разведки Министерства обороны Украины "Кедр" зачистила населенный пункт Невское, уничтожила 32 противника, захвачено многочисленное количество техники, БМП, Камаз, живая сила. Слава Украине!

Розвідники, зокрема, взяли у полон трьох російських "контрактників".

Десант? Ты зачем сюда приехал? - Отправили. - Контрактник? Сколько служишь? - С 17 года. - В Україні вже був? - От щас да. - А раньше? - Не. - Скажи, в чем смысл? Твою страну завоевала россия и ты приехал сюда воевать.

Українським воїнам селяни несуть гостинці, запрошують пообідати. І ледь стримують сльози радості, зустрічаючи своїх визволителів.

Чекали, аж мурашкі по кожі! Вісім місяців. Досі не можемо успокоїться.

Люди показують нам будинки, в яких жили росіяни. Колись охайні хатинки після рашистської навали не впізнати. Розповідають - солдати найганебнішої армії світу тут тільки те й робили, що пиячили.

Приїхав, а вина ж було - наверно, літрів 120. А вони… - Випили вино ваше? - Кажу, ви хоч бутлі поприносьте! Та які там…

А ще пияки-мародери нещадно грабували селян.

Гребли все, що можна, все вигрібали І газона забрали, дізельок стояв у дворі, позабирали, так ми його…

Наші військові ретельно перевіряють кожне подвір'я.

Видно, що окупанти забиралися звідси поспіхом. Кидали зброю та форму. Місцеві кажуть - тікаючи, окупанти йшли на хитрощі, аби не потрапити під вогонь чи у полон.

Дуже обережно, тому що їх тут дуже багато було. І вони попередівалися в гражданську одєжду. Хальоні в них морди - це начальство. А шестьорочки - то по них видно, що то шестьорочки.

Не стали забирати боягузи ані тіла загиблих бійців, ані свої трикольорові ганчірки.

Замість ворожого мотлоху - над руїнами приміщення, що колись було сільрадою, - наші захисники піднімають головний державний символ України.

Єгор Трошкін, кореспондент Військового телебачення України:

Ще вчора тут висів прапор країни-агресора, сьогодні тут - український прапор.