Ukrainian Fashion Day - у Цюриху: як відбувався модний показ та благодійний аукціон [ Редагувати ]

Ukrainian Fashion Day - у Цюриху. Модний показ відбувся у будівлі, в якій Вінстон Черчилль у 1946 році промовив знамените "Європо, відроджуйся!". Серед колекцій були і одяг від знаних у світі українських дизайнерів, зокрема, і автентичний. 

Після показу організатори влаштували благодійний аукціон. З-поміж лотів був мʼяч із підписом Андрія Шевченка, вціліла чашка з Гостомеля з підписом першої леді Олени Зеленської та картини українських художників.

Це найрідніше, що може бути. Хоча це регіон Волинь, а я родом з Луганська, але мені вся Україна рідна.

Намотувати намітку непросто. У таких одязі понад сто років тому вбиралися заміжні жінки з Волині та Рівненщини. Втім, намітки були у всіх регіонах. 

Вони навіть наматуються по-різному в кожному регіоні. В них є своя технологія.

Колекція автентичного одягу - окраса Ukrainian Fashion Day. Елементи демонструють дівчата, які опинилися у Швейцарії після початку повномасштабного вторгнення росіян. Анна з Покровська, що на Донеччині, і раніше цікавилася історією національного вбрання. 

Анна Александрова, модель:

Є переживання, є думки про те, щоб все получилося. Але думки про те, що це твій народ, що ти презентуєш сьогодні свою націю, свою країну, надихають.

Олена - з Харкова. І так збіглося, що її вбрання теж звідти. Дівчина каже: колись такі речі ткали вручну і дуже берегли. Тож не могли одягати у повсякденні.

Олена Вороніна, модель:

Це намисто - зі справжніх коралів. Також цей дукач - він був знайдений у Харківській області і збирався з різних частинок докупи. 

Відчувають себе жіночними та надихаються історією рідного народу, зізнаються моделі. І це завдяки Наталці Стурджіл. Вона - власниця колекції з майже чотирьохсот сорочок, двадцяти двох костюмів та численних прикрас, яким понад сто років. 

Наталка Стурджіл, власниця колекції:

Мене не підтримувала не одна людина. В мене нема такої подруги, яка б сказала: вау, клас покажи. Всі думали, що в мене поїхав глузд. 

При своєму розумі та з неймовірним захопленням, нині жартує Наталка. Вона 17 років живе в США, там з чоловіком - американцем виховує чотирьох діток. У 2014 році, коли росія вперше зазіхнула на українські землі, пригадує Наталка, вона зрозуміла: окрім мови, обличчя та крові, більше нічого українського вона не має. Порятунком національної ідентичності за океаном для жінки стали стародавні сорочки. 

Наталка Стурджіл, власниця колекції:

І коли побачила старовинний одяг, - він для мене був якимось заворожуючим, якась казка, щось таке неймовірне. Я замовила першу сорочку, взяла її в руки і зрозуміла, що це історія - я тримаю в руках не просто якись одяг!

Представляли колекцію під співи хору. Власне, весь показ українських дизайнерів минув під наші композиції. 

Вікторія Вікторова, співорганізаторка Ukrainian Fashion Day:

Ці колекції, незважаючи на ці важкі часи, були створені під час війни, тобто під час сирен, коли немає світла - у важких умовах наші дизайнери не зачиняють своє ательє, продовжують створювати, сподіваючись, що зовсім скоро ми повернемось до нашого нормального життя.

Ідея з модним показом виникла три місяці тому. Далі були тижні тренувань. І хоч деякі моделі у такій ролі були вперше, на виснажливий графік не скаржаться. 

Богдана Пилипенко, модель:

Хотілося показати, яка вона - справжня українська краса, представити нашу країну, тому що тут збирається дуже багато представників Швейцарії, інших держав. І це за щастя, я думаю, кожної українки. 

Крім того фешн дей - ще й можливість одягнути гарні дизайнерські сукні. Задля цього моменту Софія приїхала з Німеччини. 

Софія Крижанівська, модель:

Чудово. Вони мені подобаються дуже. Вони красиві, пишні, довгі, гарні. 

Війна не могла не змінити модних тенденцій, кажуть організатори. Колекції відзначаються національними символами та деталями. Їх, можливо, і не помітили запрошені швейцарці. Але точно відзначили українці.