У Лондоні військовий розвідник Роман Кашпур пробіг на протезі 42 км марафону: розмова з ветераном ЗСУ [ Редагувати ]

На протезі 42 кілометри забігу. Військовий розвідник Роман Кашпур пробіг один із найвідоміших марафонів у світі. До Лондона ветеран прибув, аби зібрати кошти на протези для побратимів, які теж травмувалися на фронті. Наша Світлана Чернецька спостерігала за перебігом марафону та поспілкувалася з Романом напередодні забігу.

Ось здійснюється одна зі шкільних мрій Романа. Він вперше в житті потрапив до столиці Великої Британії. З дружиною Юлею він впевнено прямує до Гайд-парку. В цьому легендарному місці проведе тренування перед марафоном.

Роман Кашпур, ветеран ЗСУ, учасник Лондонського марафону:

Надзвичайно мотивує і те, що дуже багато українських прапорів я вже побачив. В Польщі взагалі їх багато, я думав, Лондон десь далеко, але ні, дуже багато прапорів я побачив, поки бігаю, тренуюсь. Мабуть, кращий путівник по Лондону не з картою як турист, а бігати, запам'ятовується, багато чого в очі кидається.

Частину ноги Роман втратив під час виконання бойового завдання біля Мар'їнки 5 років тому. Він служив у розвідці. Наступив на протипіхотну міну. Воювати пішов добровольцем в 19-річному віці.

Роман Кашпур, ветеран ЗСУ, учасник Лондонського марафону:

Я прекрасно усвідомлював, що може статись зі мною, прекрасно віддавав собі оцінку в цьому. Тому що це війна і цю роботу потрібно комусь робити. Тому, власне кажучи, є така професія - захищати батьківщину. Коли наступив і підірвався, то значить так сталося, сьогодні мій день. Я ще не уявляв, що зі мною далі буде повноцінно, але я точно знав, що я не здамся, не зупинюсь і буду жити ще повноцінніше, ніж було до. Тому що, як то кажуть, життя дало другий шанс, і цей другий шанс не прогавлю.

Ба більше, після повномасштабного вторгнення Роман повернувся на фронт - захищати Харків. Бо бачив, що потрібна бойова сила.

Роман Кашпур, ветеран ЗСУ, учасник Лондонського марафону:

Коли туди їхав, я вже усвідомлював, віддавав собі оцінку, шо я не такий, який був раніше, так чи інакше, який би протез добрий не був, але це протез. Але моїм головним завданням - робити все, що в моїх силах і навіть більше, щоб допомогти своїй країні, допомогти тим хлопцям.

Спорт завжди був великою частиною життя Романа, але після поранення, його стало ще більше. За фахом він фізичний реабілітолог, тренер по фітнесу. І вже на протезі встановив рекорд України - протягнув літак на 6 метрів 40 см. Тоді ж і з'явилася ідея бігти Лондонський марафон. Вражаючих результатів від забігу він не очікує, бо не встиг отримати справжній біговий протез. Але для нього це буде новий досвід.

Це не виключно для бігу, він універсальний. Це 50 на 50. У ньому можна в залі займатися, можна бігати. Я для себе порівнюю, тестую протези, стосовно як культя поводиться в спорті, як культя реагує на різні навантаження, то це для мене дуже корисна практика.

Втім, далеко не для спортивних перемог Роман нині у Лондоні. Участю у марафоні він збирає гроші на протези для своїх побратимів.

Надзвичайно важливо є приклад саме цієї людини, яка в цій ситуації опинилася. Це не тільки мій виклик, але й буде надзвичайний стимул для людей, які втратили кінцівки. Поки я тут, то мені багато пише хлопців, а як, а що, поясни, тобто не тільки по марафону, але й по протезуванню. Тому що просто пробігти марафон, просто бігати - це вже складно. На протезі - це відповідно вдвічі складніше. Ми не маємо забувати, що зараз йде війна, Україна є щитом для всього цивілізованого світу, і, власне кажучи, кожен громадянин не тільки в Україні, але й у всьому світі спить спокійно, тому що наша армія проливає кров на полі бою і це потрібно всіма можливими й неможливими способами їй допомагати.

А це вже день марафону.

Роман Кашпур, ветеран ЗСУ, учасник Лондонського марафону:

Настрій бомба, емоції переповнюють, налаштований на перемогу. Родина, близькі, друзі - всі підтримують, побратими в прямому сенсі дзвонять з передової й записують голосові, слова побажання найкращі та не здаватись, тому не здамся.

Бігтиме Роман із синьо-жовтим стягом, з підписом головнокомандувача Збройних сил України.

Після забігу він збирається виставити цей прапор на міжнародний аукціон, а гроші віддати на ЗСУ. Бо ж потрібні й автомобілі, і дрони, і амуніція.

Це перший марафон в житті Романа. Тренування до нього перервало повномасштабне вторгнення. Тож у хлопця було всього три місяці на підготовку.

Світлана Чернецька, кореспондентка:

Роману пощастило потрапити до найбільшого в історії Лондонського марафону. У ньому беруть участь рекордні 47 тисяч бігунів. І ще десятки тисяч людей вишиковуються по всьому маршрутові, щоби підтримати учасників.

Аж до 39 кілометра Роман пробіг без жодної зупинки. Але раптом його накрила сонливість. Втім, до кінця забігу Роман оклигав і перетнув фінішну пряму з результатом менш як 6 годин.

Роман Кашпур, ветеран ЗСУ, учасник Лондонського марафону:

Як для людини, яка робить це вперше, то, звичайно, круто, я добіг. Але як для атлета, можу сказати, що не сподобався результат, завжди можна краще, оскільки це було вперше. Я робив це, по-перше, щоби подивитися на що я здатний - перебороти себе, перемогти, ну і, власне кажучи, мотивувати хлопців. Не тільки збір коштів, що ми організували, але й мотивувати не словом, а ділом.

Роман хоче, щоб ця медаль стала першою із багатьох. Бо вже планує участь у марафоні в Нью-Йорку.

Роман Кашпур, ветеран ЗСУ, учасник Лондонського марафону:

Потрібно пам'ятати, що війна триває і ми повинні кожен на своєму місці робити максимум для того, щоб поскоріше настала перемога.