Змінив сцену на поле бою: історія актора із Закарпаття [ Редагувати ]

25 лютого рік тому актор закарпатського театру Рудольф Дзуринець пішов на фронт - захистити Україну! Він залишив: дружину, дві донечки та улюблену справу. А зараз, після поранення, операції, лікування та реабілітації - знову вийшов на сцену! За лаштунками поспілкувалася з артистом наша Ірина Ковальчук.

Перед виходом на сцену - останні хвилювання, підготування та розпорядження!

Актор театру Рудольф Дзуринець повернувся на сцену після фронту.

Грають комедію, аби переключитися - самим і глядачам!

Рудольф Дзуринець, актор Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру:

У мене в середині - сильна буря, важко переключатися в актора, якісь амплуа перевтілюватись! Розумієте, у мене є побратими, які залишилися там! А частини їх і немає! Кожного дня відбуваються жахливі події, які постійно повертають мене у ті емоції й той стан.

Майже рік тому Рудольф змінив сцену на поле бою. Поки гримується, розповідає: не сумував за театром - просто не встигав! Думав, аби залишитися живим.

Рудольф Дзуринець, актор Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру:

Я не міг знаходитися дома, треба щось робити, треба бути причетним до цього дійства, я пробував волонтерити, воно мене не заспокоювало, я возив людей з вокзалу, кому треба було, воно все одно не заспокоювало. 25 я пішов і записався до лав тероборони.

Найважче, каже актор, було сказати дружині Олесі - теж актрисі, і двом донечкам 9-річній Іринці та 10-літній Юлії, що йде на передову!

Рудольф Дзуринець, актор Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру:

Ми з дружиною переписувалися, у нас були свої такі секретні переписки. Три сніжинки - іду на завдання, мене не буде, може і довгий час. Три сердечка - я тут, можу зараз говорити.

Торік у середині травня Рудольф отримав поранення. Був у шпиталі у Бахмуті, Дніпрі, Рівному, операція в рідному Ужгороді та пів року реабілітації.

Рудольф Дзуринець, актор Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру:

Звертався до спеціалістів, мені було насправді дуже важко. Хтось мав важчі поранення, без рук, без ніг, усім було важко, я думав, що мені, бо я там творча особистість, що впливає на мене жахливо, але ні - всім важко!

На фронт з театру пішли добровольцями вчотирьох. З одним - зараз на сцені, Дмитро Сньозик після поранення - теж відновляється завдяки улюбленій роботі.

Дмитро Сньозик, актор Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру:

Ми не думали про театр - все перевернулося у житті! Інколи у хвилинках таких, було, що дуже хочеться, щоб Україна перемогла і ми повернулися на сцену! В Театр! Скажу чесно - скучав, так!

Поки актори, на яких тримався майже весь репертуар, були на передовій - у закарпатського театру був свій фронт!

Михайло Фіщенко, режисер-постановник Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру:

Плели сітки - ось тут на штекерах ось цих підвішували сітки, і все місто тут збиралося. Збирали гроші на автівки нашим хлопцям - Рудольфу, Дмитрові. Постійно намагаємося підтримувати наші Збройні сили України, тому що завдячуючи їм, ми тут з вами стоїмо і можемо грати вистави!

Репертуар потроху відновлюється! Актори - також! І головне вірять - Україна переможе!