У Сумах створили україномовний мультфільм [ Редагувати ]
В Україні бракує мультиків українською! У малечі й досі є доступ в мережі до продуктів російського виробництва, або ж Західних мультиків, але з російським дубляжем. Для митців у Сумах це стало справжнім викликом! Вони об'єднались на базі студії та створили власний україномовний мультфільм. Кажуть, вийшов коротенький, але яскравий, подивімося!
- Хто такий? - Та я карасик, а зовуть мене Юрасик. - Бачу, ти карасик чемний і на вигляд ти приємний, і душею ти простий, а чи досить ти смачний?
Діти уважно спостерігають за подіями на екрані. У кожного з них уже є свій улюблений мультик.
- "Пікачу". - "Сказочний патруль". - "Мавка".
Ігор Назаренко каже: особисто його домашня аніматека онука засмучує.
Ігор Назаренко, автор вірша, натхненник створення мультфільму:
Побачив, що він дивиться російські мультики, ну, російськомовні в усякому випадку. Я думаю, в наш час, як так можна?
Чоловік вирішив створити власний мультфільм. Написати вірш надихнув Ігоря досвід підводного полювання.
Багато підгледів всяких історій з рибами, з ким вони дружать, кого бояться, від кого тікають.
Однодумців Ігор знайшов у дитячій анімаційній студії.
Це робот, в якого входить краб, акула, риба. Він може літати.
Лариса Аполонова, театральний художник:
Наші фантазери - це наші люди, які будуть працювати далі, будуть робити ті машини. Це майбутнє нашої України.
Для дошкільнят тут влаштовують веселі розваги, а школярі всерйоз опановують кропітку працю мультиплікатора.
Дарина, школярка:
Знаєте, для того, щоб робити мультики, не потрібно гарно малювати, можна, наприклад, в перекладці робити, як-от зараз.
Дарина навчається створювати мультфільми вже 4 роки. Розповідає нам, як саме все відбувається.
Кожен міліметр руху мені потрібно зафільмувати, зробити кадр, тому що, якщо у мене щось дригне, мені доведеться перероблювати цей кадр, тому що буде неестетично.
Кількох місяців покадрового знімання, монтажу, озвучування потребував і мультфільм про підводне життя. Образ головного героя вибрали майбутні глядачі.
Ганна Завгородня, художниця:
Хотілося щось таке мімішне, щоб були великі очі в нього, щоб дітям подобалось. У нас саме відвідувачі анімаційної майстерні. І вони обирали персонажа такого, дітям показували. Ось цей, цей подобається, так його і вибрали.
Антигероя-щуку Ганна наділила своїми дитячими страхами.
У мене була вчителька математики в школі, я її дуже боялась.
Справді, якісних мультиплікаційних фільмів українського виробництва, які можуть претендувати на касові збори, нині можна порахувати на пальцях, каже керівник студії. Бо це процес складний та дорогий.
Андрій Катькалов, керівник дитячої студії "Аніматорія":
Складно, якщо ми хочемо зробити якісний мультик із гарними рухами, з гарною анімацією, з гарними фонами. Якщо ми хочемо зробити для себе арттерапію, відпочити від буденності, в такому випадку від цієї ситуації, яка у нас в країні, від війни. Це допомагає зануритися у свій світ, у свої думки.
Та в умовах війни кожен український кінопродукт стає ще й інформаційною зброєю.
Ігор Назаренко, автор вірша, натхненник створення мультфільму:
70% тої інформації, що людина дізнається про світ, про навички і т. д., вона запам'ятовує за перші 3 роки життя. Тобто те, що ми закладаємо з самого дитинства, оті всі казки, як-то кажуть, з молоком матері, це дуже головне, дуже важливе для цього.
Автори кажуть, планують створити ще кілька серій річкових історій.
