Ранчо врятованих коней облаштували на Черкащині [ Редагувати ]
Ранчо врятованих коней. Таку ініціативу реалізувала жителька Черкащини Марія Адамова. Її історія почалася з однієї врятованої тварини, а згодом кількість збережених життів почала зростати. Жінка лікує коней і намагається знайти для них хороших господарів. Більше про шляхетну справу у нашому сюжеті.
Ось так без поспіху коні обідають на ранчо. Тут сьогодні мешкає три дорослі кобили та троє лошат. Кожна з тварин має свою трагічну історію.
Це у нас осьо Маруся, вона бивша каскадерка, під час зйомок получила травми, пішла на м'ясо, бо лічить - це коли коні орендовані з конюшень, а хазяїн вирішив, шо це не економічно доцільно і здав її на м'ясо, а це прийшла Арніка - це село.
Усе розпочалося з появи однієї кобили - Дами, якої через складний характер власники вирішили позбутися. Марія з дитинства захоплювалась верховою їздою та цими благородними тваринами, вирішила її врятувати.
Марія Адамова, власниця коней:
Я закінчувала вчитись на ветеринара після набуття практики з кіньми й мені подруга подзвонила за першу білу кобилу - Маша, на м'ясокомбінат отдають, поїхали, кажу ладно, беру, хай буде.
Жінка допомогла вже майже трьом десяткам коней. Для більшості знайшла турботливих господарів, в себе залишила тих, кого прилаштувати не вдалось. А ще на ранчо з'явилося троє лошат. Найкмітливіша Арія вирішила доєднатися до нашої розмови.
- Їй чотири місяці буде через пару днів, приставуча, самі бачите, але спокійна і розумна дівчинка. - Тобто це лоша від двох врятованих вже? - Да, нове життя, яке з'явилось завдяки порятунку.
Кожна нова врятована тварина, каже їхня власниця, це шлях боротьби за життя.
Марія Адамова, власниця коней:
Емоції - спочатку думаю, шо ж я взяла, як його лічить, друга емоція - ладно, розберемось, а третя емоція, коли вилікувалось, о, ну, це друге діло, це вже сенс життя, а не місія, без них я себе не уявляю.
Окрім коней, на ранчо є ще й корова з телям та кілька врятованих собак і котів. Робота біля тварин займає чимало часу, тому тут завжди раді допомозі від усіх охочих. Тетяна приходить допомагати Марії кілька разів на тиждень. Жінка захоплюється її ставленням до тварин.
Тетяна Сивак, подруга Марії:
Мені сподобалось, глянула, думаю, допоможу Маші, вона каже я рада цьому, хто мені допомагає. Тварини до неї звикли, люблять, вони без неї не можуть і вона без них не може.
Щоб заготовляти сіно, Марія навіть навчилась кермувати трактором, а ще мріє про розширення ранчо, щоб допомогти якомога більшій кількості тварин. Щовихідних провести час із кіньми сюди приїздять туристи й тут завжди відчинені двері для волонтерів, які можуть допомогти у щоденній буденній роботі.
