Повалення режиму Асада в Сирії: як реагує світ [ Редагувати ]
Західний світ вітає повалення режиму Асада в Сирії та збирається співпрацювати з повстанцями. Щоправда, на словах це простіше, ніж на ділі. Бо лідерам демократичного світу доведеться мати справу, зокрема, і з членами терористичного угруповання. Що відбувається в Сирії? Чому Захід з пересторогою ставиться до повстанців - розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Натовп на сирійсько-турецькому кордоні. Після повалення урядового режиму люди поспішають повернутися додому. Чимало з них покинули країну ще 13 років тому, коли почалася громадянська війна.
Хамад Махмуд, сирієць:
Я повертаюся до своєї країни. До рідної Сирії. Насправді я не вірив, що ця мить настане. Зараз почуваюся на сьомому небі від щастя. Ми тепер вільні.
Перемогу повстанців святкують не лише в самій Сирії, а й в багатьох країнах світу. Діаспоряни виходять на вулиці Лондона, Берліна та Парижа. Через авторитарний режим президента Асада, мільйони людей стали біженцями, загинули сотні тисяч. За його вказівками вчиняли масові вбивства, застосовували хімічну зброю проти власного населення, створювали штучний голод. У залізному кулаці народ тримав і батько Башара. Тобто протягом пів століття в Сирії не допускалася ніяка опозиція.
Хайд Хайд, консультант програми Близького Сходу королівського інституту міжнародних відносин Chatham House:
Це направду історична подія. Бо протягом п'яти десятиліть в Сирії була лише одна партія, один колір і одне обличчя. Людям не дозволяли висловлювати свою думку, забороняли обговорювати навіть повсякденні потреби, приміром, про надані послуги, корупцію, порушення, скоєні проти них, зловживання владою. Тож просто не віриться, що зараз з'явилася можливість створювати нові партії, соціальні та політичні рухи. І нарешті вільно та відкрито говорити.
На цьому відео повстанці звільняють арештантів із в'язниці "Седная". Її називають табором смерті. Тут влада утримувала усіх незгідних. За оцінками активістів, у цій тюрмі закатували чи стратити понад 30 тисяч людей. А серед ув'язнених - жінки з малими дітьми.
Бадер Аль-Саїв, аналітик програми Близького Сходу королівського інституту міжнародних відносин Chatham House:
Сирійський народ має повне право святкувати момент, якого багато хто чекав. Це час, щоби вшанувати несправедливо вбитих чи силоміць затриманих. Ми бачимо численні зображення жінок, дітей, людей, які десятиліттями сиділи за ґратами й про яких нічого не було відомо їхнім сім'ям.
Хоча й до демократії Сирії теж ще далеко. Повстанці, яким вдалося повалити режим, - члени угруповання "Хайят Тахрір аш-Шам", скорочено - ХТШ. ООН, США та Велика Британія досі вважають його терористичним. Хоча у Лондоні вже пообіцяли переглянути це питання. Захід налаштований співпрацювати із повстанцями.
Джо Байден, президент США:
Будемо пильними. Адже деякі з повстанських груп, які знищили Асада, мають власну похмуру історію тероризму та порушень прав людини. Ми взяли до відома заяви лідерів цих повстанських груп за останні дні, і зараз вони говорять правильні речі. Але оскільки беруть на себе більшу відповідальність, ми будемо оцінювати не їхні слова, а їхні дії.
ХТШ дійсно співпрацювало з Аль-Каїдою. Хоча в останні роки заповзято відмежовувалося від джихадистського минулого і позиціонує себе як націоналістичну силу.
Хайд Хайд, консультант програми Близького Сходу королівського інституту міжнародних відносин Chatham House:
ХТШ показує, що вона готова поділитися владою, що змінила свою ідеологію і діє дуже дисципліновано. Вона пообіцяла меншинам у захоплених районах, свободу, також змогла захистити території та запобігти правопорушенням.
Андре Банк, експерт з Сирії Інституту Близькосхідних досліджень GIGA:
ХТШ більше орієнтована на Сирію, вона менш транснаціональна, не така стурбована створенням ісламського халіфату. Так, вона хоче ісламський порядок, але з 2017 року у північно-західному регіоні Ідліб, де живе від 3 з половиною до 4 мільйонів людей, не утискала релігійні меншини, зокрема християн. Не було насилля проти опозиції. Звичайно, це не демократичне, світське, ліберальне правління, ні, воно було авторитарне. Але не таке диктаторське із жорстокими репресіями, як в інших районах.
Попри позитивні сигнали, Захід все ще побоюється, що нестабільність в Сирії може привести до хаосу та насилля. Під час перехідного періоду надто важко передбачити, як розвиватимуться події.
Після втечі президента Асада з сім'єю до росії, головним у країні залишився прем'єр-міністр. Він пообіцяв співпрацювати з будь-ким, кого обере сирійський народ. Захід усе ж таки сподівається на проведення вільних виборів та мирної передачі влади.
