У Запоріжжі провели навчання з домедичної підготовки для водіїв громадського транспорту [ Редагувати ]
Від теорії до практики. У Запоріжжі водіїв громадського транспорту навчають правильно допомагати постраждалим унаслідок ворожих ударів. Організатори упевнені: попри те, що кермувальники й так мають володіти навичками домедичної допомоги, додаткові знання не будуть зайвими.
Як відбуваються тренінги та наскільки часто автобуси й трамваї потерпають від ворожих обстрілів, розкаже Інна Гогой.
В салоні тут було все в склі, куча скла.
Свій робочий день 8-го січня водійка трамвая Тетяна пам’ятає в деталях. Вагон, яким вона кермувала, потрапив під обстріл. У жінки тремтить голос, коли розповідає про пережиту подію.
Тетяна згадує: все сталося в одну мить, щойно вона забрала на зупинці пасажирів та рушила за маршрутом.
Тетяна Клименко, водійка трамвая:
Я тільки тронулась з остановки і тут такий грохот сильний, машини зразу взриваються, люди кричать, тоді було дуже страшно. Мені треба було зупинити трамвай, тому що у мене люди в салоні сидять.
Того дня по Запоріжжю росіяни вдарили керованими авіабомбами - 123 людини поранені, 13 загинули. Серед жертв і двоє пасажирів трамвая.
От ви самі бачите, це сюди ж прийшовся удар основний, тут мужчіна лежав на 2 сидіннях, тут сидів.
Сама Тетяна хоч і не постраждала, але морально не оговталась і досі. Жінка вже працює на маршруті, а пошкоджений трамвай чекає черги на ремонт.
Артур Ісаєв, заступник начальника депо:
Електроніка не пошкоджена. Взагалі загалом косметичний ремонт - це пошкоджені вікна, двері трішки там повивертало, треба ремонтувати.
Міський транспорт потрапляє під обстріли не вперше. Минулої весни, коли росіяни гатили ракетами по Дніпрогесу, на маршруті загинув 62-річний водій тролейбуса. За роки повномасштабного вторгнення понівечено з десяток машин.
Володимир Сухачов, перший заступник гендиректора КП "Запоріжелектротранс":
Враховуючи те, що техніка уже певний період експлуатується, єсть там певні дефекти по кузовах і так далі, то скло майже ексклюзивне, десь там 80 тисяч, це якщо лобове, а бокові трошки дешевше.
Усі водії підприємства володіють певними навичками домедичної допомоги. Нещодавно для них організували й додаткові заняття.
Михайло Скороходов, начальник управління транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради:
Для того, щоб навчити підняти, обновити знання, тому що за два роки воно затушовується. Не тільки водії комунального транспорту міста Запоріжжя, але і водії та також технічний персонал приватних перевізників, які обслуговують маршрути міста.
У супроводі інструкторів учасники тренінгу накладають тиснучі пов’язки й турнікети. Водії переконані: такі навчання потрібні не лише під час війни. Адже на дорозі може статися будь-що.
Денис, працівник підприємства:
Ти можеш їхати навіть не на маршрутці, ти сам з сім’єю будеш їхати й для себе це пам’ятати, зробити, щоб не бігати, як кажуть, як переляканий.
Тетяна, водійка-наставниця тролейбуса:
Якщо у людини є якісь навички, вона може спочатку, як вам сказати, рознервуватися, а потім вона раз і не то, що на автоматі, просто пригадалося і вже потім страх свій перескочив і почала діяти.
У Віктора понад сорок років водійського стажу. Згадує випадки, коли доводилося надавати допомогу потерпілим внаслідок ДТП. На заняттях хоче дізнатися щось нове для себе.
Віктор, водій:
Щоб зрозуміти, як підійти до людини, це дуже важливо, і щоб щось робити, не тільки кровотечу ти бачиш, а ще щось.
Інструктор Даніїл каже, за кілька годин опанувати усі навички з домедичної допомоги нереально. Головне завдання сьогодні - отримати базові знання і надалі удосконалювати їх.
Даніїл, інструктор з першої домедичної допомоги:
Можна лише зрозуміти базові навички, зрозуміти, як воно працює і зрозуміти, що я нічого не знаю і мені треба ще вчитися. Це знання потрібні не тільки водіям, усім, хто живе зараз в Україні, бо це, на жаль, дуже потрібні знання.
Учасники впевнені, кожне таке тренування дозволить не розгубитися в екстреній ситуації, адже важлива кожна секунда.
