Боєць після поранення планує стати журналістом [ Редагувати ]
Попереду у Івана місяці реабілітації та протезування
На війні він втратив обидві руки і око. Та не впав у відчай і будує плани на майбутнє. Сьогодні 25-річного Івана Кушнерьова зустрічали вдома, як справжнього героя. Молодий чоловік повернувся до рідного Запоріжжя після того, як волонтери допомогли зробити бійцю протези у Польщі.
На залізничний вокзал Запоріжжя Івана прийшли зустрічати волонтери, друзі та однокурсники. На пероні також і колишні вчителі. Ті, хто виховав патріота.
"Патріотів - це наш обов'язок готувати. Я не тільки сьогодні, не тільки під час війни, я історик і я усвідомлюю, наскільки це величезне значення", - впевнена директор запорізького колегіуму Олена Зайковська.
Щойно відкриваються двері вагону, героя зустрічають оплесками. Іван тимчасово залишив навчання у виші і пішов на війну добровольцем. Служив у 39-тому батальйоні територіальної оборони Дніпропетровської області. Пройшов Іловайський котел, був у полоні.
Та два місяці тому разом із товаришами біля Сіверського Донця натрапили на розтяжку. Граната вибухнула у нього в руках. Побратими не постраждали. А ось у Івана відірвало кисті рук та пошкодило обличчя. Потім - госпіталь у Києві і поміч луцьких волонтерів і лікарів.
Ті посприяли із протезуванням у Польщі. Пожартувавши, Іван власноруч приймає квіти від маленької дівчинки.Ті, хто знає Івана, кажуть - оптимізму йому не позичати. Після короткого відпочинку вдома, родина планує продовжити бюрократичну тяганину із оформленням для колишнього солдата документів, які б підтвердили його статус учасника АТО.
"Відправляю листи в частину - вони або не повертаються, або повертаються з відміткою що такої частини немає. Тому як би зараз я підключила юристів, поки це все процесі", - каже мати героя Ірина Кушнерьова.
Попереду у Івана довгі місяці реабілітації та нове протезування. Родина дізналась, що найсучасніші протези рук роблять у Великій Британії. Та на це немає коштів. Сам же герой зараз переймається долею побратимів, що залишились на фронті та попри все планує закінчити навчання у рідному виші.
