У світі готуються відзначати День батька [ Редагувати ]

105 років тому на планеті вперше відзначили День батька. Сталося це у Сполучених Штатах Америки. Потім свято поширилося майже на всі країни світу. Відзначають його в останню неділю червня. Вітають татусів і в Україні. Як наші чоловіки виховують своїх дітей з дружинами та без них - дізнавались наші кореспонденти.

Цю чоловічу компанію знає чи не кожен. Родина Денисенків - батько Олександр і п’ятеро синів уже два роки живуть без дружини та мами, життя якої забрала важка хвороба.

"Завжди дружина все робила, я тільки заробляв гроші. Потім довелося і заробляти, і по господарству. Дуже важко", - зізнається багатодітний батько Олександр Денисенко.

Те, що робила мама, тепер виконує уся сім’я. Олександр каже, що найважче - це вивчити уроки з дітьми та встигнути кожному приділити увагу. Господарюють тепер усі разом. Наводити лад в оселі вдається завдяки суворій дисципліні.

"У мене не дівчатка ростуть, у мене мужики. І в основному мені доводиться суворо. Суворо в спорті щоб було, прибирання, прання, щоб все чітко", - розповідає Олександр Денисенко.

Хлопці ж кажуть, що тато, насправді, більш лагідний. Нещодавно вони замовили та подарували йому ось таку медаль - "Батько-герой". Утім, за словами Олександра, найцінніші для нього - нагороди дітей за спортивні досягнення.

Він власним прикладом демонструє синам переваги активного способу життя. На турніку не поступається старшим синам, із середніми може стати у боксерський спаринг, а з молодшими ганяє у футбол.

Наймолодші з Денисенків - Толик та Віталик - уже мають не одну медаль за успіхи у футболі. Кажуть, спершу трохи боялися суперників на полі. Тато це відчув і вчасно підтримав. А ще - діляться хлопці - він завжди їх вчить перемагати, і не тільки у спорті.

"Я ще не знаходив таких людей, як мій батько. Він все вміє, він все підкаже. Приголубить. Іноді навіть притисне до грудей. Поплакатися можна іноді. Ми щасливі, коли мі всі разом. Щасливі, коли батько поруч", - зізнаються сини.

У родині Левченків вихованням дитини також займається батько. Тут мама робить кар’єру та заробляє гроші. Тато ж - у декретній відпустці.

"Будеш розганятися, а потім ніжку сюди ставиш. І так поїдеш".

Справи, які зазвичай робила дружина, Олександр уже з легкістю виконує сам.

"На вулиці пограли, прийшли додому пообідали, знову поклав доньку спати, сам щось роблю, можу суп зварити, можу борщ зварити", - розповідає батько  Олександр Левченко.

З дворічною Софійкою тато гуляє двічі на день. Каже, що навкруги всі давно звикли, що саме він, а не його Марія займається донькою.

"Папа-папа-папа. Пішли поїмо, пішли погуляємо. Мама вже все. Звичайно, я ревную трохи. Але я все розумію. Я дуже пишаюся своїм чоловіком. Він дуже хороший батько, дуже хороший вихователь", - запевняє мати  Марія Левченко.

У цьому Марію цілком підтримує психолог Наталія Кухтіна. Спеціаліст впевнена: таких чоловіків як Олександр жінки мають цінувати.

"Це справжні чоловіки, сильні чоловіки. Готові стати, умовно кажучи, на якийсь час мамою. І мамою, і татом. Слабий чоловік – закомплексований. Він боятиметься цієї функції. А впевнений у собі – навпаки, буде насолоджуватися цим", - каже психолог Наталія Кухтіна.

Психолог також додає: діти, до виховання яких активно долучався батько, як правило, виростають упевненими та успішними людьми.