Саакашвілі як додана вартість до "двориків з видом на виноград" [ Редагувати ]
"Да, 120 гривен за койко-место. Свой дворик, стол, стульчики, виноград и все удовольствия. Удобства? Удобства на дворе. Нет, во дворике – виноград, на дворе – туалет.
Нет, ну вы не слухаете, как я говорю! Дворик – маленький, там виноград, двор большой - там туалет. Ха-ха, большой, современный. Не было такого, чтоб отдыхающий не поместился.
Нет, виноград рвать нежелательно. С виноградом выйдет 150. С видом на что? Вы невнимательная. С видом на дворик и виноград. Шановна, ну мы ж не на Привозе, чтоб так торговаться! Я вам кажу: к нам приезжал Саакашвили. Лично. Ему понравилось, а вы не хотите отдыхать".
Ну ось так я почала спілкування з одеситами, шукаючи відпочинок економ- класу. Ще не доїхавши до моря, вже отримала море задоволення від власників подібних "одеських двориків з видом на виноград".
Це не один одесит, який разом з кімнатою намагався "продати" і новонадбану місцеву "достопрімєчатєльность" - Міхо Саакашвілі. "Приедьте посмотрите, что он делает в Одессе, и вам в своём Кривом Рогу или Жмеринке тоже такого захочется".
Після окупації Криму чорноморське узбережжя материкової України стало ще більш запитаним. Ціни не лякають людей з хорошою пам'яттю.
Тобто ціни лишилися на рівні минулого літа: у передмістях Одеси, в Затоці, Грибівці, а тим більше у віддалених селищах Бессарабії, де хороше повітря, але погані дороги, можна легко знайти бази відпочинку, де просять по 100-120 гривень за одне "койко-місце", на якому вмощується одна "людино-душа".
Пораджу (а одесити б неодмінно сказали: "даю совєт, і учтітє, бєсплатний"), як миттєво зорієнтуватися, де є місця економ-класу. На "відпочинкових" сайтах серед сотні назв турбаз і мотелів шукайте найбільш незугарні, ті, що позначають професії, скажімо: "Водник, "Транспортник", "Економіст" та всілякі інші "кондитери", "науковці" й "монтажники".
Це старі, ще радянські відомчі бази, на яких обов'язково збереглися дощані будиночки з, як правило, такими ж ретро-ліжками і "столовськими" столиками, за якими наші предки проводили вечори, слухаючи шум моря, регіт чайок і тріск тараньки, яку лущили тут же на акуратно розкладену газету "Правда" і були щасливими.
На згадку про ті часи ці хатки фарбують у синій або брудно-зелений колір, раз на десять років, тому їхні стіни майже завжди по-вінтажному облуплені. Зараз майже кожен такий будиночок оснастили холодильником.
Зазвичай це маленький холодильник, тому на сайтах його елегенатськи називають "міні-баром". Отож будьте уважними й обережними, коли адміністратор по телефону вам запропонує "бунгало з міні-баро".
Звісно, на тих 300 км пляжів, які Бог подарував Одещині, можна знайти цілком зразкові умови для вибагливих і занадто вибагливих. Від 500 до 2000 і вище гривень за номер. У тих, що мають надто претензійні назви, раджу не зупинятися.
Чому? А уявіть собі: виходите ви з перкрасної вілли "Бонапарт" чи "Едем на Фонтанке" - і зразу за порогом натикаєтеся на ту саму дійсність, яку в двадцять разів дешевше купили постояльці "бунгало з міні-баром".
Дороги в ямах, роздовбані тротуари, пивні генделики на кожному кроці, переповнені сміттєві баки, над якими німбом завис рій ос… Врешті, всі ми їдемо на море. А дійсність до нього додається.
