У Дніпропетровську із дітей-аутистів готують чемпіонів спорту (відео) [ Редагувати ]
Незвичайний експеримент у Дніпропетровську. Відомий спортсмен-веслувальник - мріє зробити з дітей з обмеженими можливостями спортсменів-паралімпійців.
Костянтин Проненко працює з хлопчиками-аутистами лише кілька тижнів, але вже певен: вони мають перспективи у спорті.
Йому майже 18, а він читає лише по складах. Проте і це для Андрія великий прогрес. У цьому центрі навчаються діти-аутисти різного віку.
Створити його колись наважились їхні батьки. Кажуть, що до цього підштовхнув відчай. Адже малечу з важким психічним захворюванням ніде не приймали на виховання та навчання.
"Соціум нас взагалі ніде не приймає. Жоден навчальний заклад не хоче нас приймати, навіть психологи відмовляються працювати. Альтернатив не було, варіантів не було, крім того, як батьки об'єдналися", - розповідає мати дитини-аутиста Юлія Соснич.
Вони знайшли педагогів, і разом почали вчити дітей елементарного: читати, писати, вдягатися, малювати, намащувати масло на бутерброд, ходити за хлібом до крамниці.
Віднедавна спортивний зал відкрили. Тут на спеціальних тренажерах відомий спортсмен з академічної греблі готує хлопців до професійних занять спортом. Мріє зробити з них спортсменів-паралімпійців.
"Є хлопці. Ось Андрій Міроненко- він відмінно підходить. Андрій Шеременко дуже відмінно справляється. Для першого етапу у них все чудово виходить, так що перспективи є", -розповідає чемпіон Європи зі спортивної греблі Костянтин Проненко.
У цивілізованому світі аутизм - це не вирок. Люди з таким діагнозом займаються живописом та навіть наукою. Практика доводить, найбільше шансів реалізувати себе аутистам надає спорт.
"Одного разу в аеропорту я побачила. Дівчинка з дуже важкою формою аутизму є 3-разовою чемпіонкою Туреччини з легкої атлетики. Я подивилася на цю дівчинку і подумала: чому вони змогли, а ми ні? Ми теж хочемо так! І я думаю, що у нас вийде ", - розповіла керівник центру розвитку дітей-аутистів Лідія Фролова.
Перший етап підготовки до професійного спорту- тренажери. Весною хлопців планують вивести на воду. Батьки і педагоги роблять це власним коштом. Все заради одного: адаптувати хворих дітей у соціумі.
"Наша кінцева мета, щоб діти могли існувати самостійно, жити повноцінним життям. Щоб наші діти могли себе реалізувати, коли вже будуть дорослими", - розповіла мати дитини-аутиста Тетяна Лимар.
А кришталева мрія, таке собі соціальне село, спортивне містечко. Там у майбутньому житимуть аутисти, які подорослішають. І там тренуватимуться спортсмени -паралімпійці.
У центрі реабілітації аутистів вже і землю отримали, і проект села зробили. Тепер шукають інвесторів, які б допомогли їм втілити амбітну ідею у життя.