На Рівненщині станція швидкої допомоги не ремонтувалася 40 років [ Редагувати ]

З одним умивальником, вбиральнею на вулиці, в приміщенні, яке не ремонтували десятиліттями, працюють в Сарнах лікарі швидкої допомоги. На капітальний ремонт немає грошей, а переселити медзаклад в інше приміщення не бажають районні чиновники. Про жахи екстреної допомоги - наступний сюжет.
Усе по-домашньому. Маленька кімнатка, тахта з покривалом. Це диспетчерська та маніпуляційна станції швидкої допомоги, які обслуговують стотисячний район. Багатодітні сім'ї, хворі, літні люди та бурштинокопачі після постійних розбірок - всі вони під їхньою опікою. В екстрених медиків - екстремальні умови праці. Це в закордонних фільмах та в обласних закладах - гардеробні, душові, кімнати відпочинку. Тут - одне приміщення з ліжками - і для жінок, і для чоловіків, вішалка у коридорі та один-єдиний умивальник при вході. З холодною водою. На гнилій підлозі - лінолеум, який розлазиться.
"Тут ремонти не робилися років сорок, мабуть", - говорить Лариса Тарасова, головний лікар Сарненської станції екстреної допомоги.
А це, схоже на тюремну камеру для відвідувань, кімната відпочинку водіїв і заодно - їдальня. Скромно. Без шику. Але водії не скаржаться. В них інша мрія - гараж. Хоча б один. На всі п'ять машин. Але щоб з ямою.
"За свої гроші деколи ремонтуєш. Ні ями, нічого - їдеш, буває шукаєш яму, то в автопарк, то в ДОСААФ", - говорить Михайло Іванович, водій Сарненської станції екстреної швидкої.
Михайло Іванович - на швидкій тридцять років, і всі ці 30 - ось у цих кріслах. Прямо у коридорі - кіно та актовий зал. Тут також влаштовують наради. Коридор прикрашає телевізор. Він, окрім, холодильника, який придбала профспілка, найновіша техніка на станції. Ще там є машини. Не старі, 2013 року. Щоправда, всі ці чотири "Пежо" уже не здатні їздити селами. Справляється тільки "Газель". Але з нею - теж біда.
"Тут немає - вже сіла батарея в дифібриляторі, немає дихального обладнання, немає кардіографа, кардіомонітора, є тільки іммібілізаційне обладнання, ноші", - говорить Лариса Тарасова, головний лікар Сарненської станції екстреної допомоги.
Станція - підрозділ Рівненського обласного центру екстреної допомоги. Побачивши нас, емоцій не приховують. Кажуть, закидали листами районну владу в Сарнах, просили передати 12 порожніх кабінетів в міській лікарні.
"- Тобто я хочу, щоб переселили в нове приміщення - це авантюрне бажання".
Телефонуємо голові Сарненської райради. Про проблему знає, але, каже, - до нього давно ніхто з проханнями не звертався.
"Останнім часом, якихось звернень не було. Давайте. Можем повернутись, якщо до вас хтось звертався. Без питань", - повідомив Руслан Серпенінов, голова Сарненської райради.
У центрі екстреної допомоги запевняють - переїзд у нове приміщення - єдиний вихід. Адже у старому - як не ремонтуй, - про навіть елементарні санітарні норми і говорити не доводиться.