Учасник АТО з Києва виготовляє ляльок [ Редагувати ]
З поля бою в майстри. Учасник АТО з Києва виготовляє ляльок, подібних до справжніх малюків і вважає себе єдиним в Україні чоловіком, який опанував це мистецтво. Як реабілітація допомогла ветерану знайти свою справу знає Ірина Іванова.
Маленька Віка колише немовля. Не братика і не сестричку, а дуже подібну на справжнє дитя ляльку. Ця іграшка витвір київського майстра Сергія Бондаря. Виготовлення ляльок, яких ще називають реборнами, стало його захопленням після повернення з Донбасу, де він брав участь у бойових діях.
"Ну так, в більшості це стало частково реабілітацією, яка допомагає і допомагала заспокоїтися, відволіктися від зовнішнього світу, того що відбувається навколо, і відбувається і в нас в державі зокрема, і в усьому світі", - Сергій Бондар ветеран АТО, лялькар.
Колись Сергій працював чоботарем. Та це було давно, ще до АТО. Чоловік пішов на схід під час першої хвилі мобілізації. У Луганській області підірвався в танку. Далі самі лікарні та реабілітаційні центри, де він намагався впоратися з пост-травматичним синдромом і тремтінням рук. Тепер у 35-річного Сергія зовсім інша реальність.
"Я на нього кажу: "Папа Карло, що ти там зробив? Показуй"".
Захоплення Сергія стало сімейним бізнесом. Дружина Оксана взялася вбирати ляльок, вигадує їм зачіски та аксесуари. Це додає реалістичності іграшковим малюкам. На вулиці їх сприймають за справжніх дітей.
"Одна жіночка підійшла, каже - дивлюсь, наче нормальна людина, гарно вдіта. Но щось дитина в неї легко вдіта, якась мама трошки неуважна. Я вже признаюся, кажу, що це лялічка, це лялька, реборн. Всі в шокє, очі великі", - говорить Оксана Янко дружина лялькаря.
Подружжя оцінює свою роботу в тисячу доларів за ляльку. Такі забавки вже мають у США, Німеччині, Польщі, Таїланді та Сінгапурі. Сергій мріє розширити власну справу, щоб допомагати волонтерам, які підтримують українських бійців.