Жителі Закарпаття масово переходять на індивідуальне опалення [ Редагувати ]

Геть інша ситуація з обігріванням у Закарпатській області. Там ще в середині двотисячних відмовилися від централізованого опалення. Як це було, і чи не шкодують про таке рішення жителі, - дізнаємося від Мар'яни Мартин.

Пориви труб, холодні або навпаки спекотні ночі, а згодом - непідйомні борги. Це звичний сценарій опалювального сезону для більшої частини України. Однак, не для Закарпаття. Жителі області самі вирішують, коли опалювати оселю і як.

"Кожна батарея оснащена таким терморегулятором і на цьому терморегуляторі можна виставити максимально 30 градусів. Коли на дворі похолодає - ми собі включаємо, регулюємо - в залежності від температури повітря", - розповідає Ольга Конєва, жителька Ужгорода.

Ще в 2006 році Ужгород відмовився від централізованого опалення. Поступово процес переходу стартував і в інших містах Закарпаття. Люди кажуть: було непросто: адже обладнати індивідуальну систему опалення недешево. Та буквально за рік відчули переваги.

"Найважче було пенсіонерам, у яких взагалі не було грошей на переобладнання квартир, позичали гроші, хто як міг встановлювали. Від цього, в решті решт, всі виграли - боргів нема, кожна людина сама вирішує коли йому опалювати, як сильно. Такого вже нема, що на вулиці спека, а в квартирі топлять і треба відкривати вікна, якось так", - зазначив Михайло Козак, житель Воловця.

Від центрального опалення зрештою відмовилася вся область. У 2013 році автономне опалення було вже у кожній закарпатській квартирі. При лікарнях, школах чи адмінбудівлях побудували модульні котельні.

"Завдяки тому, що ми зробили автономне опалення у 2007 році, нам вдалося багато зекономити. Це велика економія, бо до того коли ми користувалися центральним опаленням - ми втрачали дуже багато по теплотрасі по будинку, зараз ми регулюємо", - відзначив Мирослав Гівчак, заступник начальника управління комунальної власності територіальних громад Закарпатської облради.

Вартість таких котельних варіювалася від 200 тисяч гривень до 600 тисяч грн. Щоби побудувати їх, в області розробили спеціальну програму. І хоча проект давався важко, для багатьох комунальних закладів перехід на автономне опалення виявився вигідним. Адже до того опалювальний сезон завжди починали із запізненням і ледве зводили кінці з кінцями через борги за газ.

"Теплокомуненерго" повинно було звернутися до Києва в "Нафтогаз", отримати погодження, отримати угоди, не мати в першу чергу заборгованості за попередні роки", - говорить Едуард Маляр, директор департаменту ЖКГ, будівництва та інфраструктури Закарпатської ОДА.

Нині на Закарпатті не побачиш розриті котловани та аварійні бригади, які ремонтують пориви труб. Та найбільше жителі області радіють тому, що самі можуть регулювати температуру в помешканні і суттєво економити.

"Ну, от - беремо січень місяць, самий холодний. То у нас за опалення 1500 грн виходить. Так що економія беззаперечна".