Світовий інкубатор: чому Україна перетворюється на центр сурогатного материнства? [ Редагувати ]

Світовий інкубатор! Україна перетворюється на центр сурогатного материнства для багатих та бездітних іноземців. До нас по дітей їдуть і з Європи, і з Китаю. Бо послуги сурмамам - у нас, по-перше, дозволені законом. А по-друге, вони - дешевші, ніж за кордоном.

От тільки виявляється закон цей не чітко виписаний. І через це виник скандал! Київську клініку звинувачують у тому, що вони продавали дітей у Китай! Чи так це насправді? Що зараз із немовлятами? Про сурогатну проблему - Феруза Бегматова.

Говорят, что под сердцем выносила 9 месяцев и ты бездушная, что ты отдала, но никто не знает, что у тебя в голове. Да, ты вынашиваешь, ты понимаешь, что это не твой ребенок, но ты знаешь, что он будет жить, что его родители будут любить.

Із нашою героїнею ми зустрічаємося в місті. Дівчина не хоче називати свого імені, але готова розповісти свою історію. Стати сурогатною матір'ю вона наважилася вперше три роки тому - у свої 25. Бо рідна дитина потребувала грошей на лікування, а допомогти було нікому.

Первая программа у меня была, я боялась, думала, что вот, я рожу ребенка и его отдадут на органы, еще куда-то, но я себя переборола, я познакомилась с родителями, увидела, что они действительно хотят этого ребенка.

Перше подружжя, якому дівчина виносила дитину, було з Італії. Там сурогатне материнство заборонене.

Если человек действительно хотел этого ребенка, он его будет любыми путями. Заплатит любые деньги, приедет с другой страны в Украину, потому что украинки считаются самыми сильными по здоровью.

А в Україні сурогатне материнство законне. Та ще й дешевше, ніж у Європі. Тож "замовників" цієї послуги вистачає, як і виконавців.

Естественно, это бизнес, на котором можно заработать деньги. Вообще это единственный сейчас возможный вариант, если женщина не может заработать деньги, у нее нет мужа, она осталась с двумя-тремя детьми на руках.

Гонорари для українських сурогатних матерів не є фіксованими. Усе залежить від клініки та агенції, яка юридично супроводжує породіллю. І головне - від статків біологічних батьків.

Если идти через клинику, то гонорары от 14 до 16-17 тысяч долларов, дополнительно ежемесячные, дополнительно перенос эмбриона, подсадка которого происходит сурмаме, на одежду выплачивают родители, есть такие родители, которые оплачивают няню, они переживают за детей, которые уже у суррогатной мамы есть.

Тож у підсумку родині дитина від "найманої" для виношування мами коштуватиме близько п'ятдесяти тисяч доларів. У США від сімдесяти п'яти тисяч. А для ґей-пар - сума сягатиме двохсот тисяч доларів.

Але їдуть іноземці в Україну не лише через низьку ціну. А тому, що в багатьох країнах сурогатне материнство заборонене. Приміром, у Китаї. Там за це передбачена навіть смертна кара! Із китайськими подружніми парами працювала і наша героїня.

Они были постоянно со мной, все время делали мне подарки, я родила им китайчика маленького, до сих пор мы с ними тоже общаемся, они очень счастливы.

Але не завжди історії закінчуються так добре. Нещодавно п'ятьох немовлят китайських батьків із подібної програми правоохоронці просто вилучили і не віддають родичам.

Про ще півтори сотні дітей, яких уже вивезти, дізнаватимуться через консульства. Усе тому, що в цьому випадку народження дітей не підпадає під визначення "сурогатне материнство". Чому? Про все по порядку.

Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ України:

В Китае подыскивались или семейные пары, или мужчины, скажем так, определенной ориентации сексуальной, которые хотели иметь детей. Дальше, за сумму около 50 тысяч долларов им предоставлялась услуга по тому, чтоб они оформляли здесь фиктивные браки, якобы от своего имени зачинали детей, после чего когда ребенок рождался, его здесь воспитывали определенное время и далее вывозили его в Китайскую Народную Республику.

Тож увесь процес кваліфікують як торгівля людьми. Бо за українським законодавством, сурогатне материнство можливе лише за двох умов:

Сергій Антонов, юрист:

Прежде всего - бесплодие, подтвержденный діагноз. И кроме того, наличие документа, который подтверждает брак. Это наличие семьи и наличие полной семьи, то есть написано четко "мужчина и женщина".

Тож тепер правоохоронці та експерти репродуктивної медицини сперечаються: чиї це діти:

Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ:

Эти дети являются гражданами Украины, законодательство Украины не разрешает подделывать документы и создавать фиктивные браки, чтоб вывозить детей и законодательство Украины не разрешает продавать человека.

Сергій Антонов, юрист:

Дети, которые сейчас остались, дети китайских родителей, как они будет жить в Украине, кто будет за это платить и я не представляю, как они выживут.

Такі бажані, але тепер нічийні діти зараз перебувають у пологовому будинку.

Страдают все, страдают девочки, которые были беременные, которые уже порожали, они уже получили деньги, понятно, что можно уже успокоиться, но сам факт материнский, что дети попали в детдом.

Після цього випадку влада нарешті задумалася над тим, щоб ухвалити єдиний чіткий закон про сурогатне материнства. А дехто заговорив навіть про повну Заборону цієї діяльності.

Як у деяких європейських країнах: Франції, Німеччині, Іспанії та Італії. А от у Великій Британії сурогатне материнство можливе. Щоправда, за законами 30-тирічної давнини, і лише - альтруїстичне. Тобто виношування дитини повинно бути безкоштовним. Дозволено лише оплачувати "позиченій мамі" супутні витрати.

Кім Коттон, засновниця організації із сурогатного материнства у Великій Британії:

Законодавство щодо сурогатного материнства в Сполученому Королівстві абсолютно застаріле і не відповідає вимогам часу.

Кім Коттон стала першою сурогатною мамою в історії Великої Британії. Жінка виносила трьох дітей для своїх друзів. Найстаршій уже 35 років. Кім заснувала організацію і допомагає батькам у відчаї.

Кім Коттон, засновниця організації із сурогатного материнства у Великій Британії:

Нам дуже складно знайти сурогатних матерів, бо наші руки зв'язані в плані реклами, тобто ми не можемо давати оголошень, так як це роблять для пошуку донорів. Окрім того є "сіра зона" щодо оплати сурогатній матері.

У Франції за сурогатне материнство взагалі можна потрапити за ґрати.

Я брюнетка із зеленими очима, не курю. Шукаю подружжя, щоб допомогти йому втілити мрію про дитину.

На таке оголошення натрапили французи Марі та Жером. Їхні мрії про другу дитину обірвалися після того, як дружині поставили діагноз "безпліддя". Тож пара наважилася на сурогатну матір. Для імплантації ембріона подружжя поїхало в Бельгію. Де, як і у Великій Британії дозволене так зване "альтруїстичне" штучне запліднення.

Марі, француженка, яка шукає сурогатну матір:

На жаль, наша історія не булла успішною. Якось сурогатній мамі стало погано, у неї виявили хворобу, лікування якої було несумісне з вагітністю.

Після того подружжя відмовилось від цієї ідеї. Надто дорого вона обійшлася і в емоційному, і у фінансовому розумінні.

Хоча можна було знайти сурогатну матір і на чорному ринку Франції. Це коштувало б 20-40 тисяч євро. Проте гарантії, що подружжя таки отримає немовля - жодної.

Ми вже були в дорозі до пологового будинку, коли вона нам подзвонила і сказала - "ваш син мертвий". Ми почали з'ясовувати через знайомих, що сталося, обдзвонювали ритуальні служби. Виявилось, вона збрехала - нашу дитину забрав інший чоловік.

До того ж у більшості країн Європи сурогатну матір вважають біологічною, навіть якщо генетично дитина не її.

Тож після пологів жінка може передумати і залишити немовля собі. І закон на її боці. Власне це і змушує європейців шукати простіших шляхів. Іще п'ять років ця мета вела їх у Індію, Непал і Таїланд. Але там заборонили комерційну експлуатацію жінок. Тепер дорога пролягла до нас, в Україну.