Екологи та активісти намагаються врятувати Кінбурнську косу від сміття [ Редагувати ]

Майже удвічі більше відпочивальників, ніж зазвичай - такий підсумок карантинного літа на заповідній території Кінбурну на Миколаївщині. Втім, разом із людьми на півострові побільшало й сміття.

Вивозити його за десятки кілометрів бездоріжжям на материк чи водним транспортом надто дорого. А полігона чи сміттєпереробного підприємства поруч немає. Як планують владнати проблему - дивіться далі.

Кінбурнська коса - популярне місце ековідпочинку. В межах Миколаївської області на її території три села та заповідні території. І всіх уже багато років об'єднує одна проблема - відходи.

Юрій Козловський, в. о. директора Національного природного парку "Білобережжя Святослава":

Близько тисячі метрів кубічних ми за сезон видаляємо відходіввони утворюються протягом трьох місяців літнього сезону. А надалі тут їх практично немає.

Постійних жителів на території коси - майже шість сотень. А влітку сюди приїздить до п'ятдесяти тисяч туристів.

Юрій Козловський, в. о. директора Національного природного парку "Білобережжя Святослава":

Маємо випадки, коли з населених пунктів саме в ці місця вивозиться сміття і безкарно залишається і безкоштовно для них. Ми в цьому напрямку співпрацюємо із сільською радою і з населенням. Але вважаємо, що це питання свідомості людей.

На допомогу співробітникам Національного парку приходять активісти. Окрім планового прибирання, проводять "суботники" та просвітницьку роботу серед відпочивальників. У кемпінгах запровадили сортування сміття.

Павло Євдокимов, спіробітник кемпінгу:

Багато людей, які ще не сортують сміття це, напевно, 60-70%, які люди кидають усе. Ми сортуємо. Якщо брати сміття, яке вторинна сировина, то по об'єму найбільше пластику, пляшок.

Олексій, відпочивальник з Дніпра:

Мы собираем мусор отдельно пластик, отдельно бытовые отходы, отдельно бумагу. Потом все выкидываем.

Майже дві третини відходів можна здавати як вторсировину. Це зменшує собівартість утилізації сміття, але виторг не покриває навіть транспортних витрат. Поліпшити ситуацію має ініціатива громадських активістів.

Юрій Козловський, в. о. директора Національного природного парку "Білобережжя Святослава":

В поточному році вже запроваджується перший етап програми, яка виграла конкурс. Ця програма передбачає придбання пресу гідравлічного для пресування пластика, а також асенізаторської діжки, щоб можна було відкачувати та вивозити на переробку рідкі відходи.

Централізованого водовідведення на Кінбурнській косі немає, а це означає, що без спеціального збору рідкі відходи потрапляють у пісок, а далі просто в Чорне море. Керівництво парку та місцеві активісти вже працюють над вирішенням цієї проблеми.