Несолодкі перспективи: чому в Україні зникає з прилавків натуральний мед [ Редагувати ]

Несолодкі перспективи. Чи будемо ми цього року з медом? Бо хоча Україна й один з найбільших експортерів меду у світі - наразі прогнози неоптимістичні. По-перше, цього року погода геть "немедоносна". По-друге, триває масовий мор бджіл через дії аграріїв!

Тож українські пасічники в один голос говорять: чекайте подорожчання. А світові експерти ще песимістичніші. Мовляв, за 10 років можуть загинути всі бджоли у світі! І це означатиме - справжній апокаліпсис для людства.

Тож на захист бджіл цього тижня став навіть... Голлівуд. Які вони - глобальні та локальні медові перспективи?

Липовий, гречаний, акацієвий, різнотрав'я... А ще - лавандовий, евкаліптовий, коріандровий. Кавуневий і навіть... Цибулевий! Якого тільки не буває українського меду!

Самый интересный мед, который у меня получался - это со вкусом мяты. - А який тут мед готується зараз? - Ты, знаешь, как не странно - каштан!

Пасічник Олександр може похвалитися розмаїттям меду, хоча вуликів має не так уже й багато. З десяток стоїть на дачі на Чернігівщині, а ще вісім - у Києві.

Потом я планирую, когда эти пчелы окрепнут, загрузить их в прицеп и вывезти на акцию, что бы они собирали мне акациевый мед.

За останній ковідний рік, коли люди взялися підвищувати імунітет, мед - значно подорожчав. Та медова справа для Олександра - це радше хобі, аніж бізнес.

Олександр Альбінський, пасічник:

У меня в семье никто пчеловодством не занимался. Просто оно как то пришло. Я полгода изучал этот вопрос, в основном, по интернету.

Приблизно шістдесяти відсотків українського меду бджоли виробляють на ось таких любительських пасіках, як у Олександра. Та бізнес на медоносних комахах дуже непевний. Бо навіть якщо пасічник і вкладеться у вулики та рої, - зіпсувати все може і погода, і сусіди-фермери.

Олександр Альбінський, пасічник:

Самые первые поля, которые зацветают в Украине - это рапсовые. И вот их аграрии обрабатывают просто безбожно. Сейчас уже дошло до того, что ладно рапс - это еще медонос, но сейчас могут посадить кукурузу - и пасека рядом погибнет, потому что кукурузу пропитывают очень сильной химией.

Щосезону пасічники скаржаться на аграріїв. І з переходом на монокультури - ріпак, кукурудзу, соняшник - землероби щедріше застосовують хімікати. І через це по всій країні бджоли масово гинуть.

На Рівненщині пасічники не встигли й першого меду зібрати, а їхні бджоли вже не гудуть.

Тут порожній вулик, там порожній, там порожній.

У Богдана Лимаря бджоли вимерли за кілька днів. З сорока роїв залишилася третина.

Богдан Лимар, пасічник:

Під вуликами лежали буквально ось такі гори загиблих бджіл. Бджола сипалася протягом 10 днів. Сипалася, сипалася й сипалася. І ось рамки витягнуті з тих вуликів, де загинули бджоли - там залишився мед.

За правилами, агрохолдинги мають працювати з хімікатами вночі, або хоча б попереджати бжолярів, коли кропитимуть поля. Та правила й практика - це різні речі.

Богдан Лимар, пасічник:

Видно насіння було протруєне інсектицидом, а інсектицид, це пестицид, який знищує комах. Бджола льотна пішла на верболози квітучі. Відповідно пестицидний пил осів на верболозах. Вона принесла сюди пестициди до вулика.

За підрахунками лише тутешніх пасічників, наприкінці квітня загинули близько чотирьох сотень бджолиних сімей. Збитки - сотні тисяч гривень. Така екобіда на Рівненщині п'ятий рік.

Богдан Лимар, пасічник:

Міністерство аграрної політики не працює на захист українських бджолярів. Уже за ці 5 років, відколи ми ведемо питання про пестицидний пил - жодного разу в даний нормативний документ не було внесено питання про перевірку Держпродспоживслужбою, якими фільтрами обладнані ці пневматичні сівалки.

До слова, оприскування полів - проблема не лише українська. По всьому світу щороку через масову загибель бджіл екоактивісти виходять на протести.

На Буковині цієї весни бджолиного мору поки що не фіксували. Але втрутився інший фактор.

Леонора Адамчук, кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка НУБіП України:

Різкі перепади температури взимку. Коли температура в межах однієї доби змінювалась на 10 градусів. То бджоли не можуть так швидко реагувати. В Україні за різними даними, звичайно неофіційними, трактується, що до 40 відсотків бджолиних сімей в цьому році не перезимували.

Погіршила ситуацію і холодна весна. Пан Василь опікується майже двомастами бджолиних родин, а це понад сім мільйонів комах. Чоловік каже: торік у цей час уже збирав мед.

Василь Босовик, почесний пасічник України:

Ой, весна, як ніякий рік, цього року. Зранку блиснуло сонце - вилітають. Потому починається вітер, шквали і особливо з цієї сторони вітер - і все паде на подвір'я.

Василь Паламар, голова Асоціації виробників продукції бджільництва:

Люди, які не бджолярі, думають: "та, холодна весна, але цвіте, квіточки цвітуть, все нормально" Вони…ну важко зрозуміти, що відбувається насправді з цими комахами. Для них - це шок.

Тож перший цьогорічний мед збиратимуть лише за два тижні.

Василь Босовик, почесний пасічник України:

Буде акація цвісти, липа, думаємо, що результат буде. Але це таке наше припущення.

Та наблизитися до торішніх показників бджолярам точно не вдасться. Тож і ціни на цьогорічний мед солодкими точно не будуть.

Василь Паламар, голова Асоціації виробників продукції бджільництва:

Ми недозберемо ту кількість меду, яка буде потрібна навіть для експортерів. Тому оптова ціна на ринку збережеться висока.

Експорт 2020 - це абсолютний рекорд. З України відправили 81 тисячу тонн меду на майже 140 мільйонів доларів. Втім, і ця цифра була би більшою - якби бізнес продавав не сировину, а готову продукцію. Але для цього Україні треба брендувати свій мед.

Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України:

Ми випускаємо на зовнішній ринок мед, який виходить в тарі по 200 кілограмів, в бочках, а там вже його розливають, клеять етикетки, маркування, звідки прийшов. І дуже часто на європейських ринках ми бачимо мед український, але фасований фірмами, які його закупили.

Зараз Україну за продажем меду випереджають лише Китай та Аргентина. Але кількість меду у світі стрімко падає, бо екосистемі Землі гостро бракує бджіл. У провінціях Китаю люди навіть вручну запилюють деякі культури.

Леонора Адамчук, кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка НУБіП України:

Від 20 до 50 відсотків щороку бджоли гинуть. І якщо так буде відбуватися далі, то буквально за наступні 5-10 років ми взагалі можемо залишитися без бджіл.

І що ж тоді? Науковці кажуть: буде катастрофа! Якщо зникнуть бджоли - людям нічого буде їсти!

Леонора Адамчук, кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка НУБіП України:

Роблять такі експерименти, коли з магазинів забирають продукти, які залежать від запилювачів. То це повністю пусті полиці.

Зникне кава, полуниця, дині, яблука. Молочна продукція стане дефіцитом...

Аби привернути увагу на проблему вимирання бджіл, актриса Анджеліна Джолі знялася у фотосесії з роєм на тілі.