На Донбасі загинув один український військовий [ Редагувати ]

На передовій знову неспокійно. Маємо втрати. Один військовий загинув та ще двоє зазнали поранень унаслідок ворожих обстрілів. Стан одного із бійців важкий.

Від ранку противник уже двічі порушив режим припинення вогню. Із забороненої зброї гатив поблизу Світлодарська та Золотого. Докладніше про ситуацію з передової - Ігор Левенок.

Із сьомої вечора до п'ятої ранку противник гатить по наших позиціях…

Луганщина. Армійці розповідають: окопна війна не припиняється ні на день. Підступна і виснажлива. Це коли тиша раптом уривається. І можна легко зловити кулю.

Снайпери працюють і ліпше не висовуватись, дуже акуратно…

Тож коли йдеться про якесь там "перемир'я" бійці лише іронічно посміхаються. А насправді, кажуть, тут зовсім не до сміху. Щодня - а особливо щоночі - відбувається таке «перемир'я», що його чують за декілька кілометрів.

Переважно стрілкотня і міномети працюють…

Ворога видивляються наші армійці. Позиційна війна така. Вчасно помітив активність супротивника - устиг врятуватися. Дав адекватну відповідь.

Віталій, офіцер Збройних сил України:

Звичайно! Ми даємо відповідь коли стрільба ведеться прицільно по нашим позиціям. А коли ведеться хаотичний вогонь, то я не вважаю за потрібне відкривати вогонь, давати їм відповідь, витрачати БК і показувати свої вогневі позиції.

В окопах нас зустрічає Максим. Каже, ворог поки що принишк. На тому боці ротація. Про себе розповідає: двійко дітей, родом із Донбасу. Працював геодезистом у Покровську. Аж доки до його рідного краю не вдерся ворог. Максим зізнається, тоді чимало його знайомих стали на бік агресора повірили пропаганді з телевізора.

Максим, військовослужбовець Збройних сил України:

Телевизора насмотрятся. В том же самом Лисичанске випадок був. Бабушка одна подошла и говорит мне зачем вы приехали на наш Донбас. Я говорю, подождите, это мой Донбасс и я тут живу!

Поруч із Максимом службу несе Андрій. Він родом зі Львівщини. Служив у поліції. Уже рік як у окопах. За свій вчинок Андрій не шкодує. В армії здобув бойового досвіду. А ще загострилося почуття справедливості.

Андрій, військовослужбовець Збройних сил України:

Буде перемога все одно за нами, але потім, треба відбудувати Донбас, відновити його. Тільки на одне розмінування скільки піде часу. Але ж за те поки ніхто не думає. А люди тут живуть і їм тут і далі жити.

Армійці кажуть: війна забирає багато сил, здоров'я не додає, от тільки жага до перемоги не слабшає. Адже за неї хлопці віддали надто багато, щоб не поступитися жодними принципами