Біженці з Афганістану розповіли про життя при талібах [ Редагувати ]

Україна вивезла усіх своїх громадян із Афганістану. А ще людей із інших країн, і сотні афганців. Масштабна евакуація відбулася напередодні. В Україну прибули одразу три борти. Більшість із вивезених афганців у нас затримуватися Не збирається, і планує прямувати далі на захід: в Європу, Штати і Канаду.

Однак 65 людей таки попросили в України статусу біженця. На що вони можуть розраховувати в нас? Як почуваються і де живуть зараз? Наша Анна Філь у Києві та Андрій Анастасов в Одесі - поспілкувалися і з тими, хто втік із Афганістану зараз. І з тими, хто покинув Батьківщину кілька десятиліть тому.

Зачинені банки, черги по гроші. На вулицях більше військовиків, і менше жінок. Нова влада, нові правила, нові "державні символи".

Після сорока років війни, Афганістан занурився в іще більший хаос. Люди тікають із країни.

Амджад, біженець із Афганістану:

Мене звати Амджад, я з Кандагара. Там довго були бої, а потім прийшли таліби. Роботи більше немає, нічим годувати дітей, тому я зараз тут - у Пакистані.

А ще тисячі людей два тижні фактично живуть під стінами аеропорту в Кабулі. Евакуаційні рейси злітають щогодини.

Субота, пів на четверту по обіді. У Борисполі сідає вже четвертий рейс із Афганістану. Ситуація в Кабулі небезпечна, тож він швидше за все не останній. На тамтешньому летовищі цивільний сектор уже не працює, військовий - таліби обіцяють закрити 31 серпня.

Пасажирів годину ретельно перевіряють військові й люди в санітарних костюмах. Прибулих із Афганістану випускають із літака й одразу садять у автобус так, аби журналісти не могли зняти. Нам пояснюють: усе це з міркувань безпеки. До того ж люди 24 години в дорозі, стомлені. До преси виходять лише кілька евакуйованих. Шаріф Шаруф прилетів із дружиною і шістьма дітьми. Він журналіст, сам родом із Кандагара, жив у Кабулі, працював на західні ЗМІ.

Шаріф Шаруф, журналіст канадського видання Global Mail:

Деякі наші репортажі неприйнятні для людей, які зараз при владі. Тому в нас могли виникнути проблеми. Нас могли взяти в заручники, могли побити, а можливо навіть і вбили б. Ми не знаємо.

Колега Шаріфа - Джавід додає: канадці допомогли їм зв'язатися з українцями та організувати евакуацію. Найскладніше було - потрапити на територію аеропорту.

Джавід Акмал, журналіст канадського видання Global Mail:

Ми прийшли в аеропорт, українські військові спеціально заради нас вийшли звідти і провели на територію. Це було дуже складно і небезпечно. Останнім часом ми не бачили жодного американця чи канадця, який би виходив з аеропорту в місто, аж так це небезпечно.

І Шаріф, і Джавід - планують далі прямувати в Канаду. В Америку чи Європу поїдуть ще кілька десятків журналістів, працівників ООН, яких евакуювала Україна. Згодом з'ясувалося: окрім цього рейсу в суботу до Києва прибули ще два. Де й коли вони приземлилися - журналістам не повідомили. Загалом за два тижні Україна вивезла понад шість сотень людей. І серед них усі українці, які звернулися по допомогу до дипломатів.

Джаханьяр Малек Джан із родиною прилетів у Київ 23 серпня. Зупинився в земляка, колишнього однокласника в Одесі. Малек служив військовим льотчиком в аеропорту Кабула. Після приходу талібів - йому не залишалося іншого, як тікати з країни.

Джаханьяр Малек Джан, евакуйований з Афганістану:

Как они приехали - начался бардак. Военное имущество все взяли и оно уже не работает, компьютеры поломали столы стулья шкафы и потом даже начали угрожать кто служил военным. Если бы они меня взяли дома, то взяли бы убили и все это у них обычно, просто, они уже убивают, кто служил государству.

Син Малека згадує, як поспіхом залишали країну, і як намагалися прорватися до аеропорту через оточення талібів.

Анварула Джаханьяр, громадянин Афганістану:

Найжахливіше - це режим, який прийшов до влади. У них навіть обличчя страшні, дивитися на них лячно. Вони не пускали нас у аеропорт.

Малек зізнається: вивезти дітей і дружину допоміг український паспорт. Колись чоловік навчався в Україні. Тут почувається в безпеці.

Мохаммад Ясін, уродженець Афганістану:

В первый день они такие уставшие были, а сейчас малыши видите играют с хорошим настроением, другу очень повезло, что они с семьей приехали сюда.

Для Малека тепер головне оформити статус біженця, влаштувати дітей до школи, і самому - знайти роботу. Каже, йому пощастило. На відміну від тих, хто залишився в Афганістані.

Джаханьяр Малек Джан, евакуйований із Афганістану:

Сейчас самое главное безработица. Денег нету, банки закрыты, счеты закрыты, а люди боятся, чем кормить семью самое главное - чем кормить семью. Войну или убить они не боятся они боятся, чем кормить семью.

Джанат Танай - голова афганської спільноти в Одесі. Допомагав Малеку з евакуацією. У вісімдесятих навчався на військового льотчика в Україні, воював із моджахедами. Про нинішній Афганістан каже - історія повторюється.

Видите, какая война. Я воевал с этой стороны, а с той стороны воевал мой брат. Он погиб, сейчас его нету, он младше меня на три года. Вот такая война - один брат там, другой брат здесь.

Коли моджахеди прийшли до влади Джанат ще тридцять років тому виїхав у Одесу з родиною, і тут залишився. Чому його земляки тікають з Афганістану зараз розуміє як ніхто. Допомагає евакуйованим із житлом, документами, пошуком роботи.

Джанат Танай, президент Національно-культурного об'єднання "Афганська громада" в місті Одеса та Одеській області:

Народ Афганистана знает, кто такие талибы. 20 лет назад они были у власти, это был хаос это была средневековая диктатура, они опасаются этого. Люди не хотя жить так, как хотят талибы. То есть вернуться в полтора тысяч лет назад - этого никто не хочет. У нас уже телевиденья нету, музыки, песни нету. Если есть песни какие-то - это просто наты это хамди. Это то, что без музыки хор поет и то это то ли религиозные, то ли патриотические песни.

В Україні статусу біженця попросили на сьогодні 65 евакуйованих афганців. За словами Джаната Таная, матеріально їх підтримати Україна не готова. Центри для біженців переповнені, людям радять винаймати помешкання власним коштом або тіснитися у знайомих. За словами експертів, в Україні навали біженців із Афганістану чекати не варто.

Ілія Куса, експерт Інституту майбутнього з питань міжнародної політики та Близького Сходу:

Максимум, що станеться в Україні - це зростання кількості афганських біженців які транзитом будуть намагатися потрапити через Україну до ЄС. У нас завжди була така проблема. Цей маршрут дуже непопулярний набагато простіше було добиратися до Європи південним маршрутом це Іран, Туреччина і так далі.

А от сусідам Афганістану і Європі - варто готуватися до міграційної кризи. В Афганістані й надалі процвітатимуть злидні та безробіття.

Ілія Куса, експерт Інституту майбутнього з питань міжнародної політики та Близького Сходу:

Економічно стабілізувати Афганістан не вдалося ні талібам, ні проамериканскій адміністрації, нікому. Тому що економіка Афганістану дуже-дуже слабка, дуже залежить від зовнішніх чинників вливань. ВВП Афганістану на 2020 рік на 40- 45 відсотків формувалося за рахунок зовнішньої фінансової підтримки.

До того ж в Афганістані закінчилася лише американська війна. Боротьба Талібану й місцевих політичних сил - тільки починається.