Ціни на харчі знову зростають: чи можна вирішити ситуацію регулюванням [ Редагувати ]

Державним регулюванням по інфляції. У намаганні стримати ціни на продукти український уряд обмежив торговельні націнки на так звані "соціальні" харчі. Але виробники запевняють - їхня вартість усе одно зростатиме. Тож до чого готуватися? І чи можна вирішити цю ситуацію регулюванням? З'ясовувала Ірина Розова.

Вони зростають у геометричній прогресії. Швидше за зарплати й економіку. Ціни - на харчі. Хліб, гречка, цукор, макарони, олія і яйця... Продуктовий кошик українців за рік здорожчав майже вдвічі. Аби стримати ціни, уряд запровадив державне регулювання. І відтепер стежитиме за націнкою. До кінця карантину вона має бути не вищою, ніж десять відсотків.

Тетяна Острікова, економічна експертка:

Ця установа ухвалена лише дуже тимчасовим заходом, який насправді не призведе до здешевлення цих продуктів.

Бо торговельна надбавка - не головна причина того, що ціни йдуть угору,- кажуть експерти.

Тетяна Острікова, економічна експертка:

Уряд такою логікою керувався, що продукти на полицях магазинів треба обмежити торгову націнку магазина і тоді цей продукт буде дешевше для споживача. Але ж насправді якщо розібратись, то стане зрозуміло, що основним чинником, який призводить до зростання ціни, є вартість енергоносіїв, комунальних платежів, зростання заробітної плати, зокрема мінімальної заробітної плати, тобто є певні проблеми з енергоносіями.

Зокрема - вартість газу. Яка мало не зупинила хлібопекарну галузь на початку опалювального сезону:

Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації хлібопекарів:

Газ в собівартості буханця хліба, якщо рік тому займав 50 копійок, то з новими цінами на газ це вже було 4,5.

І якщо із газом проблему наразі вирішили - уряд дозволив закупити пекарям пальне за пільговою ціною. То вартість інших складових - борошна, цукру та енергоносіїв стримати не вдасться.

Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації хлібопекарів:

Все зростає, зростають основні складові собівартості, зростає борошно. Тому що фактично ми ціну на зерно не формуємо, це формує лондонська, світові біржі і сьогодні виробник зерна він орієнтується на ціну в порту.

Тож найближчим часом хліб подорожчає ще на 20 відсотків! Вихід із цієї ситуації, експерти бачать не в регулюванні цін, а в адресній допомозі тим, хто цього потребує.

Сергій Фурса, економічний експерт:

Якщо ми регулюємо ціни якось - стримуємо, прибираємо податки, ми допомагаємо і бідним, і багатим, а от коли ми адресно допомагаєм, то ми гроші податників податків саме адресно використовуємо, тільки на допомогу бідним і так власне є правильно.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

В Америці там, наприклад, якщо людина має нижче певного доходу, то вона отримує спеціальну платіжну картку, і на цю спеціальну платіжну картку отримує гроші на спеціальні продукти харчування, які вона може купити у спеціалізованих сертифікованих магазинах, яким держава компенсує цю різницю.

Американську ідею вже взяли "на озброєння" на Банковій. Про продовольчі картки для українців заговорили на початку січня. Щоправда, на яку суму вони будуть та коли їх видаватимуть, в Офісі Президента ще не вирішили.