Патрульні відшукали пораненого, що втік з лікарні у Дніпрі [ Редагувати ]

У Дніпрі патрульні розшукали 14-річного хлопця, який утік із лікарні, і повернули його до медзакладу. Ростислав зазнав поранення - у рідному селі на Донеччині. Але вилучити осколок медикам не вдається. Чому? І чому і куди тікав підліток? Дивіться далі.

Ростислава було поранено просто у центрі селища Дробишеве, на Донеччині. У селищі точаться жорстокі бої і воно під постійними обстрілами.

Ростислав Тимошенко, поранений житель Донеччини:

В метрах 2-3 от меня прилетело. Сперва свист над головой, когда прилетело, я думал, что просто волной оттолкнуло, огулшило на правое ухо. Только потом увидел кровь и что дырка в плече.

Хлопець у той момент був із вітчимом. Рідні звернулися по допомогу до військових, вони доставили хлопця спершу до Краматорської лікарні, а вже звідти - до Дніпра. На цьому знімку видно осколок російського снаряда. Металевий уламок потрапив у праве плече і застряг біля грудної клітини.

Ростислав Тимошенко, поранений житель Донеччини:

Вот сюда вот влетело, а тут сидит. - Ты его прям чувствуешь? - Нет я его не чувствую, просто видел как на узи делали и когда ренген делали. Осколок не доставали, потому, что он сидит слишком глубоко на 4 сантиметра под кожу, в грудной клетке, поэтому доставать они его не доставали. Я так думаю, чтобы ничего там не повредить.

Та вже через тиждень лікування хлопець вирішив повернутися додому. І втік з лікарні. Вночі за 10 кілометрів від медичного закладу його відшукали патрульні.

Руслан Комаринський, командир взводу патрульної поліції:

Він втік, бо дуже хотів додому попасти. Він був у пригніченому стані. Тяжко йому було, бо в нього багатодітна родина брати і сестра, матір. Він дуже сумував і вирішив, що, мабуть, досить лікуватися, що він нормально себе почуває. Вирішив якимось методом повертатися додому.

З того дня патрульні з Ростиславом подружилися. У вільний час між змінами навідують хлопця. Вже показували патрульну машину. Кажуть, коли Ростислав виросте, може поповнити їхні лави. Хист та вольовий дух у хлопця є, а поки ж допомагають, чим можуть.

Руслан Комаринський, командир взводу патрульної поліції:

Познайомили його з волонтерами, його навідують волонтери, одяг є, телефон йому знайшли, зараз йде на поправку. Він під наглядом ювенальної превенції. Його без нагляду, без догляду ніхто не залишить. Також зараз стоїть питання про відновлення документів, бо він сюди геть без нічого сюди приїхав.

В лікарні Ростислав буде щонайменше два тижні. Потім його планують влаштувати у дитячий будинок сімейного типу. Але це тільки тимчасово, до того часу, коли хлопець зможе безпечно дістатися додому. Зараз він проводить час на лікарняному ліжку в телефоні. Переглядає аніме. Каже, у майбутньому також хоче створювати сюжетні стрічки.

Чтобы делать аниме, такие, как нравятся всем. Сериалы, которые смотрят взрослые, только нарисовано.

І за словами хлопця, кожна серія завершуватиметься хепіендом.