Україна втратила героя: загинув аеророзвідник Іван Чеканюк [ Редагувати ]

Країна втратила героя! Завжди усміхнений і безстрашний. У мирні часи - ресторатор, на війні - аеророзвідник із позивним Котигорошко. 

Киянин Іван Чеканюк зброю до рук узяв у перші дні війни. Боронив Київщину, воював на півдні та сході країни. Та днями життя захисника обірвав ворожий снаряд. Ніна Коломієць продовжить тему.

Андрій Чеканюк - брат Івана:

Він був творчою людиною, дуже сильним, у нього було почуття гумору, він любив пожартувати, навіть хлопці казали, у дуже важкі моменти підбодрював якимись фразочками.

Із рідними Івана Чеканюка ми зустрічаємося у місці, яке для нього було віддушиною. У 2016-ому хлопця, який рятував побратимів із поля бою на сході України, важко поранило. Його нагородили орденом "За мужність". Утім службу довелося покинути. Коли повернувся до Києва - вирішив відкрити піцерію. Тут влаштував усе так, аби кожен пам'ятав - в Україні триває війна! 

Сніжана Ліщук - дівчина Івана:

У нас тут багато деталей типу гільз, куль, у нас приносили велику зброю використану, яку ми мали використати як декор. Ми будемо робити терасу. Тут все, щоб ми пам'ятали.

Іван міг стати відомим цирковим артистом, але всі плани зруйнувала війна. 

Андрій Чеканюк - брат Івана:

Навчався він на артиста, але як стався Майдан - він з перших днів був там, по ці дні приймав участь. Потім пішов військовим шляхом.

Він покинув навчання, взяв до рук зброю. У складі батальйону "Азов" визволяв Мар'їнку, воював під Іловайськом. За зовсім юний вік побратими стали називати Івана Котигорошком.

Сніжана Ліщук - дівчина Івана:

Він пішов на війну, коли йому було 19 років. Він був маленьким хлопчиком. Так його і прозвали. Я сміялась, тому що не співпадало те, який в нього був характер і бойовий дух з його позивним. Але це було дуже мило. Ваня був хорошим.

Ці кадри - з боді-камери Котигорошка. У перший же день повномасштабного вторгнення росії хлопець пішов захищати рідну Київщину. Із передової зрідка надсилав короткі ролики для рідних, де показував свої воєнні будні. Спалена ворожа техніка, нічні бої - підрозділ «Котигорошка» гнав орків із Мощуна, Мотижина, Бузової, Ясногородки. Один із трофеїв звідти - тепер прикрашає стіну піцерії. 

Сніжана Ліщук - дівчина Івана:

У нас є карта, яку привезли хлопці, коли хотіли росіяни взяти Київ. З такою картою, певно, ще дореволюційних часів вони хотіли потрапити до нас.

Після звільнення Київщини аеророзвідник Іван Чеканюк виконував бойові завдання у південних областях України. Потім - потрапив у найгарячішу точку Луганщини. У Сєвєродонецьку, коли він саме вистежував ворога з повітря, його накрило ворожим вогнем. 

Андрій Чеканюк - брат Івана:

Якщо після смерті не просто дякують, а підходять і кажуть - я залишився живий, бо він допоміг мені, то це багато чого варте. Я хочу, щоб люди не забували, що зараз у нас це все продовжується, і ми віддаємо дуже велику ціну

Рідні вирішили зберегти бізнес Івана. Аби продовжувати допомагати його бойовим побратимам і волонтерам. 

Сніжана Ліщук - дівчина Івана:

Це не просто бізнес - ми будемо частину прибутку відправляти на волонтерство, я буду напряму возити тим людям, яким справді потрібно. Наші дві цілі - це допомагати військовим, а друга - це доносити людям громадянську позицію. Ну і годувати смачно. Хочеться виконати його мрії, які ми спільно проговорювали з ним. Це в його честь все робим.

Рідні Івана вірять - добрими справами зможуть зберегти добру пам'ять про героя із позивним Котигорошко, який віддав заради перемоги найдорожче - своє життя.