У Чернівцях створили молодіжний інтеграційний центр для переселенців [ Редагувати ]

Невпевненість у завтрашньому дні, тривога і страх перед майбутнім - усе це нормально переживати людям, які відчули на собі війну. Інтегруватися в громаду та знайти однодумців українцям із різних регіонів допомагають у Чернівцях: в місті створили молодіжний інтеграційний центр для переселенців. Наскільки важлива діяльність центру та з якими труднощами стикається нині молодь - розкаже Ольга Лучек.

Чотири місяці тому Артем залишив свій дім у Києві. У перші дні війни 15-річний хлопець з бабусею виїхав до Чернівців. Згодом вирушили далі - до сусідньої Польщі. Проте призвичаїтися до життя там не змогли. Тож вирішили з другої спроби облаштуватися на Буковині. Артем потребував спілкування і сумував за минулим життям.

Артем, переселенець з Києва:

Сумуємо за минулим життям, я сумую за своєю школою, я був президентом своєї школи, ми повинні були покинути це місце. З батьками я не бачився приблизно чотири місяці.

Однодумців хлопець знайшов у молодіжному центрі для вимушених переселенців.

Артем, переселенець з Києва:

Поспілкуватися з людьми, які мають такі ж самі проблеми як ти, і також внутрішньо переміщені, також потребують спілкування з кимось - це дуже цікаво.

Молоді переселенці - їм від 14 до 35 - діляться ідеями, разом міркують, як реалізувати плани. Багатьох об'єднує бажання діяти - усі сили вкладають у волонтерство.

Ольга, переселенка з Києва:

Я купую речі й приношу до штабу. А тут я ще спілкуюся, соціально якось себе реалізовую, для мене це дуже важливо, щоб відчувати себе психологічно добре.

Михайло приїхав до Чернівців з Сумщини. Каже, було боязко - бо жодного знайомого тут не мав. Та й із житлом одразу були проблеми.

Михайло, переселенець з Сумщини:

Немає де жити, я готовий жити хоч у волонтерському штабі. І так з березня місяця почав займатися волонтерством і дотепер. Потрібно залишатися в Україні, розвивати її, хто як не ми це зробить? Якщо ми всі поїдемо, то не буде кому її розвивати.

Адаптуватися до нового місця та стати частиною спільноти переселенцям допомагають у молодіжному центрі. А ще це простір, де можна і за комп'ютером попрацювати, і долучитися до творчості.

Марія Ковальська, заступниця директора КМУ "Резиденції молоді":

Ми вже провели декілька активностей, це був клуб української мови, психологічна підтримка, юридичний аспект, це звичайні гуманітарні питання, які стосуються житла, харчування, одягу. І ми зараз хочемо більше працювати з особистостями.

Заплановані дискусії, лекції та майстер-класи. Молодіжні центри діють у чотирьох західних областях України й виконують своє завдання. Відвідувачі почуваються не покинутими й потрібними.