Дивом вдалося вижити: історія 15-річної дівчини, яка постраждала під час обстрілу Нікополя [ Редагувати ]

П'ять людей загинули, ще п'ятнадцятеро отримали поранення внаслідок ворожого обстрілу по Нікополю. Лише за цю ніч російська армія випустила по місту із сотню реактивних снарядів. Під час однієї з таких атак дивом вдалося вижити 15-річній Анастасії. Ракета влучила в будинок, де жила дівчина.

Як зараз почувається дитина, і що кажуть про її стан лікарі - дивіться далі.

Анастасия Ногай – постраждала:

У меня стекло в голове и руки рассцарапаны, когда я выходила я вся была в крови, мама вся была в пыли. Там просто не возможно было дышать.

О другій ночі, коли родина Анастасії мирно спала, у їхній будинок влучила російська ракета. Дівчина показує на телефоні, на що снаряд перетворив дім.

-Вот тут мы выбирались как-то. Сейчас там завалило все. Это кухня: окна повыбивало, все, крыша. Это с ванной кухня.

Коли 15-річна дівчина пригадує ту ніч, вона знову починає нервувати, зізнається, пережила пекло. Через шок та паніку Настя лише уривками пам'ятає, як родині з 5 людей вдалося вибратися з руїн.

Анастасия Ногай – постраждала:

Весь дом в пыли, нельзя было дышать. Я искала себе воздух, двери были все забиты, все стены повываливались. Крыши половины не было. Пол дома все было завалено. Стекла были забиты. Выбежали через отверствие между спальней и кухней. Один человек был в подвале, мы его вытаскивали, там обвал был сильный.

З лікарні Нікополя дівчину доставили до Дніпра. В її голові застрягли осколки від вікон. Аби їх дістати, знадобилися фахові хірурги. 

Станіслав - лікар-нейрохірург:

Видалено фрагменти скла та маленькі фрагменти невідомі, чи то земля, чи то каміння, опилки. Її життю це не загрожувало, уламки були у мяких тканинах голови. Ми обробили рани та вона відправилася у відділення. Вже сьогодні Анастасія йде на поправку, лише скаржиться на біль в руках від постійних крапельниць та часто голова паморочиться. Такий стан може зберігатися десь 3-5 днів - головний біль, температура, нудота, запаморочення.

Біля Насті весь час сидить бабуся. Пані Тетяна не хоче покидати онуку ані на мить. Досі не може опанувати страх, що кілька днів тому ледь не втратила усю родину.

Тетяна Ногай - бабуся постраждалої:

Я не хочу дивитися, я рада, що живі остались діти. Ні дом, мені нічого не надо. Головне, що остались внуки, син і невістка.

Тієї ночі окупанти гатили по житловому сектору, де проживає родина, розповідає пані Тетяна. Російські снаряди поцілили у щонайменще 7 будинків. Вони не лише зруйнували житло мирних людей, а й забрали життя нікопольчан.

Тетяна Ногай - бабуся постраждалої:

Сусіди мої говорять, що попали в дом. Убили папу, маму, а хлопчику ноги відірвало. В больниці маленькому. Ніхто не думав, що вони будуть бить по часному сектору, по домах. Всі ж думали, що вони бʼють по заводах. Це вони тепер решили і нас убрать жителей Нікополя, ми їм не нужні.

За останній тиждень через ворожі обстріли в Нікополі загинуло п'ятеро мирних жителів, ще 15 - постраждали.

Олексій Григору - заступник директора Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації:

В стаціонарному лікуванні зараз перебувають 6 людей. Одна дитина переведена в місто Дніпро і 4 людей знаходяться на амбулаторному лікуванні з не важкими травмами.

Медики обіцяють, докладуть усіх зусиль, аби постраждалих постивити на ноги.