Дивом вціліла: уламки ракети впали на хату 93-річної жительки Хмельниччини [ Редагувати ]

Масовані ракетні удари по Хмельниччині завдали області чимало лиха. Ворог пошкодив об'єкти критичної інфраструктури, житлові будинки.

Одна з уламків ракети впала на хату 93-річної жительки подільського села. Жінка дивом вціліла. А відновлювати її житло зараз взялися односельці та волонтери. Як гуртуються українці в складні життєві моменти -- покаже Марічка Золота.

Лягла на тій постелі, де то одіяло. Чую: самолет летить. Летить самолет, я липнула, а воно бух і впало туто. Що? Ракета.

Так розпочався найстрашніший ранок у житті Марії Ясинської. Уламки ворожої ракети зруйнували сарай і частину хати. Від повного знищення оселю вберіг величезний горіх, що росте на подвір'ї.

Георгій, житель Києва:

Полетіла сюди далі. Тут розламала все. Бачите, тут була гілка-горіх. Вона попала в ту гілку і змінила трошки траєкторію і впала в будинок.

Марія Ясінська, місцева жителька:

Переступила його, стельку туто і пішла до сусіда. А він каже: в мене тоже на городі є.

Бабуся перелізла через смертельно небезпечний снаряд.

Олександр Остапчук, староста села:

Бойовий заряд був 430 кілограм, в довжину вона тоже була біля 4-5 метрів. Сюда долетіла тільки бойова частина, з їхніх слів. Вона розлетілась по полях, залишилась трошки в садові, в городі. І одна частина пролетіла в ярок і нікого не зачепила. А це - саме важке, зупинилось тут.

Залишки ворожої ракети у безпечному місці знищили рятувальники та сапери.

За рахунок громади придбали будівельні матеріали. Дізнавшись про біду, відновлювати бабусину хатину взялися волонтери.

Андрій Захарко, голова громадського об'єднання:

Село купило матеріали, ми привезли волонтерів з різних міст: Баштанка, Харків, Київ. Вони живуть у нас. Це переселенці.

Ігор Мельник, будівельник з Миколаївської обл.:

Що потрібно зробити? Замурувати, відновити поверхню, потім бруси сюди кинути, нашити доски, зашити кришу металом.

Розчулена бабуся каже: пережила важкі роки голодомору і Другої світової, але й у страшному сні не уявляла, що потрапить під обстріли росіян.

Марія Ясінська, місцева жителька:

Як за німця, я такого не бачила. Як був німець такого не було. Це путін. Бачите що він мені робить. Шо я йому винна?

Спасібо тобі, дитинко….я всіх знаю. Вони мої. Головне - не плачте.

Пані Марія втішена, що її хату відремонтують до зимових холодів. А, дізнавшись, що ворожу ракету збили наші захисники, радіє, що вона не вбила українців.