Люди поступово повертаються до Північної Салтівки у Харкові [ Редагувати ]

Північна Салтівка - один з найбільш постраждалих мікрорайонів Харкова. Кілька місяців поспіль російські війська розстрілювали та буквально стирали з землі житлові будинки там. І нині знайти хоча б один вцілілий - важко.

Але руїни не лякають місцевих. І люди поступово повертаються в рідні домівки. Та чи безпечно це? І в яких умовах доводиться жити? Дивіться в сюжеті моїх колег.

Гуркіт тракторів, цокотіння відбійних молотків, дзижчання бензопил та гарчання моторів. З усіма цими звуками на Північну Салтівку поступово повертається життя. Тут лікують поранення, завдані рашистами найбільшому харківському району.

Ігор Слободянюк, комунальник:

Ну от пока восстанавливаем все, что можно восстановить побыстрее, чтоб люди уже могли заезжать и жить как-то здесь.

Мусор сейчас убираем, то, что разбито…

Робітники не приховують: відремонтувати все швидко не вийде, адже у величезному спальному районі непошкоджені багатоповерхівки можна на пальцях перерахувати. Рашистські ракети та снаряди невпинно летіли сюди кілька місяців поспіль, вдень та вночі, забираючи людські життя та завдаючи руйнувань.

Ігор Слободянюк, комунальник:

Есть такие дома, знаете, и панели вывалены и большие проемы от снарядов… работы очень… достаточно. Это не на день и не на два, это не один месяц, сами понимаете.

Вистачає роботи й місцевим двірникам - уся територія попід будинками вкрита битим склом. Потужні вибухи пошкодили вікна чи не у кожній квартирі.

Надія Стрижакова, двірник:

И оконные рамы и стекла и все надо было вытащить это, работы очень много. Работаем бригадой, бригада из восьми человек, стараемся успеть. Волонтры помогают, если б еще не волонтеры, мы б вообще сами не успели, хочем до зимы, чтоб все сделать.

Поступово на Північну Салтівку повертаються і люди. А отже, й магазини та аптеки, лікарні та кав'ярні.

Єгор Свидло, студент:

Десятую поликлинику делают, а так-то прилетов сейчас нету, восстанавливают инфраструктуру, дали воду горячую, отопление.

Навіть довелося збільшити кількість автобусних і тролейбусних маршрутів. Аби не наражати пасажирів на небезпеку, на зупинках громадського транспорту у цьому районі Харкова встановили бетонні укриття.

Іван Ярмак, черговий укриття:

Як на зупинці стоять, ждуть, заходять гріються, распісаніє дивляться, автобусів, тролейбусів.

Павло Криловецький, водій тролейбуса:

Поначалу было не сильно много людей, сейчас довольно таки много. Разный контингент и на работу люди ездят, и пенсионеры на рынок ездят как бы.

Саме на одному із тролейбусів на Північну Салтівку дісталася пенсіонерка пані Зоя. Жінка вдруге від початку війни навідала свою квартиру - днями їй безкоштовно поставили нові вікна.

Зоя, пенсіонерка:

И вода и электричество есть и вода холодная, но ее надо… там у меня повреждены трубы, надо что-то менять там сказали. Сегодня вызывала, сказали нету, как получат так и поставят сразу сказали, ну, когда позвонят.

От тільки в оселі дуже холодно. У під'їзді через ворожий снаряд вигоріли кілька поверхів, тож поки відновити опалення комунальникам не вдалося, тож із поверненням у рідні стіни доведеться ще зачекати, каже пенсіонерка. Та радіє за сусідів - у будинках поруч все більше мешканців. Хоча тут, на Північній Салтівці, досі інколи лунають вибухи, адже до ворожого кордону - лише кілька десятків кілометрів.