Індія та Китай стали найбільшими покупцями російської нафти: як розвиватиметься ситуація далі [ Редагувати ]

Індія та Китай стали найбільшими покупцями російської нафти. В той час, коли західні країни відмовляються від поставок через війну в Україні, Азія радо приймає надлишкову сировину за зниженими цінами. З 5 грудня в ЄС почала діяти заборона на морський імпорт нафти з рф. Таким чином, москва втратила найбільший ринок збуту. Чи вдасться Індії та Китаю перекрити нестачу, що утворилася після заборони, та як розвиватиметься ситуація далі - розповість наша спеціальна кореспондентка Світлана Чернецька.

Це морський порт в індійському Мумбаї. Тут саме пришвартувався танкер із сирою нафтою, доправленою із росії. Індія стала одним із найбільших покупців російської нафти. Хоча до лютого взагалі її не споживала. 

Лорі Міллівірта, провідний аналітик Центру дослідження та енергії та чистого повітря:

Пояснення просте: транспортна відстань між країнами така велика, що це було невигідно. Але коли європейські покупці почали уникати російської нафти, росії довелося продавати її зі значною знижкою, порівняно з іншими світовими виробниками, тож Індія почала її купувати. 

Логіка Індії проста - вона шукає найдешевшу нафту на ринку. А завдяки західним санкціям, вартість російської сировини впала на 20-30 відостків. І стала значно доступнішою для країни.

Субраманьям Джайшанкар, міністр закордонних справ Індії:

Це наш фундаментальний обов'язок - забезпечити індійському споживачеві доступ до міжнародних ринків на найкращих умовах. І в цьому контексті, щиро кажучи, ми побачили, що індійсько-російські стосунки зіграли на нашу користь. Отже, якщо нам вони вигідні, то я би хотів, щоби так і продовжувалося.

Індії досі доводиться виправдовуватися за нафтові угоди з москвою. Бо ж суть західних санкцій в тому, щоби позбавити росію прибутків та сповільнити фінансування воєнної машини.

Джейкоб Кіркегаард, експерт з торгівлі, економіки та бізнесу:

Якщо взяти Індію - це дуже велика країна, яка історично мала дуже багато воєн, мала тривалі повстання, тому війну в Україні вони розглядають як іще одну війну в світі. Вона не є такою важливою, як для людей в Європі чи Штатах. Тобто для Індії ключовим питанням залишається - отримати доступ до нафти і вона готова купувати звідусюди, звідки можливо, саме це вона і робить

Індія - третій у світі імпортер нафти після Китаю та США. І потенційно може ще збільшити закупівлю російської сировини. Китай - теж значно наростив об'єми імпорту. Він і до війни був одним із найбільших покупців російської нафти, а після - забрав ще й ті потоки, від яких відмовилися Південна Корея та Японія. 

Джейкоб Кіркегаард, експерт з торгівлі, економіки та бізнесу:

Китай теж насамперед робить це задля власної вигоди. Китай - найбільший імпортер нафти в світі, і будь-якої знижки, якої вони можуть добитися від росії - вони будуть добиватися. Але ще один очевидний аспект - політичний. В інтересах Китаю, щоб у світі було прийнятним те, що великі сили можуть робити собі все, що завгодно з сусідами. Це саме те, що росія робить з Україною і робила з іншими сусідами раніше. І це те, що Китай хоче робити з Тайванем і робить у Південнокитайському морі.

За останні місяці росія наростила експорт не лише в Китай та Індію, але й в ОАЕ, Туреччину, Малайзію та Сінгапур. 

Джейкоб Кіркегаард, експерт з торгівлі, економіки та бізнесу:

Нафтовий ринок зазвичай такий, де мораль і принципи не відіграють великої ролі. Велика частина нафти надходить з диктаторських країн, і росія далеко не єдина диктатура, яка експортує нафту, тож світ до цього звик.

Втім, москві все одно не вдасться перекрити діру, спричинену західними санкціями, наполягають експерти. Бо світові ціни на нафту вже падають в очікуванні глобальної рецесії наступого року. А росії доведеться продавати свою зі ще більшими знижками.

Лорі Міллівірта, провідний аналітик Центру дослідження та енергії та чистого повітря:

росія все одно воліла б мати європейських покупців, бо удар по прибутку став для неї дуже великим. Але цього року світові ціни на нафту були такими високими, що росія поки що не відчула цього удару. Але наступного року дуже ймовірно, що москва відчує бюджетний дефіцит, і це може вплинути на можливісь російського уряду витрачати гроші на Україну.

Іще одним ударом для москви стала гранична ціна на російську нафту, встановлена Євросоюзом, Джи-7 та Австралією. Більшу частину сировини з рф розвозять світом на грецьких танкерах та з британським страхуванням. Відтепер росіяни зможуть залучати західні компанії, лише якщо вартість угоди не більша 60 доларів за барель. А вже за півтора місяця цю граничну ціну переглянуть і дуже ймовірно, що на тлі падіння світових цін на нафту - ще більше знизять.

Нафтові прибутки для москви нині важливі як ніколи. Бо санкційний вплив на економіку обвалив доходи з інших джерел. А вже з лютого рф чекає іще одна заборона. ЄС відмовляється від російських нафтопродуктів. До війни це було ще однією суттєвою статтею прибутку для економіки рф.